У столиці відбулася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Пам’яткознавчі студії: проблеми, практики, перспективи розвитку». Захід об’єднав українських і європейських фахівців, науковців, представників влади та громадськості, аби спільно напрацювати рішення для збереження культурної спадщини, яка нині опинилася під подвійною загрозою – війни та недобросовісних власників. Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

«Ми живемо в час, коли ворог безжально б’є по нашому місту, по мирному населенню, по наших цінностях та історії. Унаслідок російських атак у Києві вже пошкоджено понад 150 об’єктів культурної спадщини. Утім поряд із зовнішнім ворогом маємо ще й внутрішнього – байдужість, бюрократію, безвідповідальних власників, які роками нищать наші пам’ятки. І, на жаль, таким власником іноді виступає навіть держава. Показовий приклад – Гостиний двір. Уже понад 10 років Київ просить Кабінет Міністрів передати цей унікальний об’єкт громаді міста. Ми готові інвестувати кошти в його порятунок, утім поки він лишається в державній власності – руки зв’язані. Об’єкт занепадає, не маючи навіть фінансування на консерваційні роботи. А зараз, в осінньо-зимовий період, коли дощі й волога пришвидшують руйнування конструкцій, зволікання стає критично небезпечним», – зазначила Ганна Старостенко, відкриваючи конференцію.

Протягом двох днів учасники конференції працювали в кількох тематичних секціях і дискусійних панелях. До обговорення долучилися народна депутатка України Ганна Бондар, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, голова Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Володимир Наконечний, депутат Київради Ярослав Федоренко, керівництво національних заповідників – Світлана Котляревська (НЗ «Києво-Печерська лавра») та В’ячеслав Корнієнко (НЗ «Софія Київська»), директор Київського науково-методичний центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій Олег Коляда.

Серед тем – реставрація будівель, пошкоджених унаслідок російської агресії; реконструкція та відтворення втрачених житлових інтер’єрів Києва XVI–XVII століть; правові аспекти збереження культурної спадщини; аналіз і впровадження рекомендацій Ради Європи; питання відповідальності власників об’єктів культурної спадщини; сучасні цифрові інструменти для моніторингу, фіксації та популяризації історичних пам’яток серед населення.

Ганна Старостенко підкреслила, що завдання пам’яткоохоронців – не лише обговорювати проблеми, а й виробляти спільні рішення та шляхи їх практичної реалізації. Саме для цього конференція має стати постійною платформою для діалогу між науковцями, експертами та представниками міської й державної влади.

«Ми в Києві не чекаємо, коли зміни прийдуть самі згори. Ще торік місто ініціювало подання двох законопроєктів, які передбачають посилення відповідальності власників історичних будівель, що доводять свої об’єкти до руйнації, суттєве збільшення штрафів і запровадження кримінальної відповідальності. Ми постійно ведемо діалог із Міністерством культури, народними депутатами, профільним комітетом Верховної Ради та закликаємо до внесення змін у Закон «Про охорону культурної спадщини». Також закликаю експертів оформити результати цієї конференції у вигляді резолюції та передати її всім гілкам влади для вивчення та подальшої імплементації. Замало знати проблематику – необхідно разом шукати рішення і втілювати їх у життя», – наголосила Ганна Старостенко.