17 червня 2025 року «РИА Новости» оприлюднило інтерв’ю посла РФ у Данії Владіміра Барбіна, у якому той назвав дії з забезпечення санкційного режиму «спробами піратства» і пообіцяв, що вони «жорстко присікатимуться».

2 жовтня 2025 року речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що «ЄС вигадав неіснуюче поняття тіньового флоту», і назвала санкції «протизаконними».

2 жовтня речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив про готовність «вживати заходів» і ризики «непередбачених наслідків для світових енергетичних ринків».

Найбільш активно питання висвітлюються у виданнях «Известия«» (інструментами моніторингу проіндексовано 140 публікацій від початку 2025 року зі згадкою терміна «тіньовий флот»), «Иносми» (15 публікацій), «Коммерсантъ» (9 публікацій), ТАСС, EADaily (по 6 публікацій), «Нефтегаз.ру», «Комсомольская правда», РБК (по 4 публікації).

Інтенсивність використання терміну «тіньовий флот» у російських ЗМІ і соцмережах у 2025 році

Інструментами моніторингу проіндексовано 1,7 тис. публікацій у російському сегменті соцмереж і російських ЗМІ, в яких згадується термін «тіньовий флот». Сумарне охоплення публікацій ‒ 8,5 млн переглядів. Більшість згадувань ‒ реакція на запровадження чи анонсування міжнародних санкцій проти тіньового флоту та / або републікацій матеріалів з іноземних медіа.

Рекомендації щодо обходу міжнародних санкцій дають російські науковці. Зокрема ще у 2022 році у науковому виданні «Бюллетень результатов научніх исследований» було опубліковано статтю доцента Петербурзької академії шляхів сполучення Оксани Покровської «Ответы российской логистической системы на вызовы западных санкций: обход или нивелирование». У статті не використовується термін “тіньовий флот”, однак доволі докладно описано деякі схеми обходу західних санкцій за допомоги третіх країн, а також надано прогнози та рекомендації щодо підвищення ефективності таких дій.

Ключові наративи і маніпуляції

Представники влади та державні ЗМІ у контексті висвітлення проблеми тіньового флоту одночасно просувають кілька паралельних наративів та використовують маніпулятивні техніки, спрямовані на зміщення фокусу. Зокрема:

• Кремль офіційно не визнає існування тіньового флоту і одночасно неформально визнає наявність у РФ «альтернативних» логістичних механізмів, вдається до бюрократизації риторики (активне використання евфемізмів та професійної термінології є складовою путінської новомови);
• міжнародні санкції подаються як незаконні і спрямовані на «економічне уярмлення Росії» в рамках змови глобалістів / західних урядів / транснаціональних компаній (посилення загального антизахідного, антиєвропейського і антиглобалістського наративів, зокрема меседжу «санкції несуть загрозу світовій енергетичній безпеці»);
• конфлікт навколо тіньового флоту зводиться до юридичної площини (звинувачення ЄС у порушення норм міжнародного права, принципів вільного судноплавства);
• МЗС РФ, Кремль та інші офіційні структури періодично транслюють «силову» риторику (наратив про захист суверенітету, прогрози «вживати заходів», що призведуть до «непередбачуваних наслідків»);
• поширеними є маніпуляції темою екологічних ризиків та перекладання відповідальності за них на країни, що запроваджують санкції.

Серед меседжів російської пропаганди можна виділити:

• «Росія захищає власний суверенітет і світову енергетичну безпеку від зазіхань Заходу / глобалістів»;
• «санкції проти тіньового флоту несуть загрозу глобальній екологічній безпеці» (включно зі звинуваченнями України і західних розвідок у диверсіях і гібридній агресії);
• «»санкції проти тіньового флоту не пов’язані з агресією проти України, їхня мета ‒ монополізація ринків і енергетичний диктат Заходу / глобалістів».  

З огляду на це існують ризики інтеграції згаданих меседжів до загальних антиглобалістських (антизахідних, постколоніальних) наративів, популярних на Заході і країнах Глобального Півдня. А також інтеграція російських маніпуляцій до екологічного наративу, що є важливою складовою політичного дискурсу у країнах Заходу. 

Медіаверсія на сайті lb.ua

Джерело