У неділю, 9 листопада, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, освятив відреставрований храм святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї Турківського деканату. Цей храм є пам’яткою національного значення і разом із дзвіницею утворює єдиний архітектурно-мистецький комплекс. Архиєреєві співслужили адміністратор парафії о. Іван Злупко, протосинкел єпархії о. Роман Андрійовський, декан Турківський о. Тарас Більо та інші священнослужителі.

Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу, що євангельська притча про багача і Лазаря відкриває перед нами дві цілком протилежні життєві дороги. «З одного боку – чоловік, ім’я якого Євангеліє не зберегло, бо його ідентичність була цілковито поглинута його майном, пишним одягом, його щоденними бенкетами та безтурботною самодостатністю… з іншого боку, біля воріт цього ж багача, лежав нещасний, “увесь у струпах” чоловік на ім’я Лазар, по-єврейськи “Ель Ацар”, означає “Бог допомагає”», – зазначив архиєрей.

Єпископ наголосив, що найбільший гріх багача полягав не у самій розкоші чи багатстві, а у духовній сліпоті та байдужості. «Після смерті він просить батька Авраама, щоб Лазар послужив йому, а потім просить послати Лазаря до братів, щоб вони уникли його помилок. Але відповідь, яку він почув від Авраама, була недвозначною: “Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають” (Лк. 16, 29). І далі: “Як вони не слухають Мойсея і пророків, хоча б і хто воскрес з мертвих, не повірять” (Лк. 16, 30). Це означає, що Божа воля була і є відкритою для нас постійно», – підкреслив владика Ярослав.

Архиєрей зауважив, що ця притча є закликом до милосердя і відкритості на потреби ближніх. «Бог промовляє до нас через Писання, Таїнства, через голос нашого сумління і, що найважливіше, через “знедолених лазарів”, бо у страждаючому ближньому ми бачимо образ Бога, і через допомогу їм ми служимо Самому Христу (пор. Мт. 25, 40)», – сказав єпископ.

Переходячи до роздумів про храмове свято, владика нагадав, що цього дня парафія у с. Ісаї відзначала празник святого архистратига Михаїла. «Сьогодні у вашому храмі ми також урочисто святкуємо свято архистратига Михаїла і всіх безплотних небесних сил. Це добра нагода спрямувати свій духовний погляд на невидимий ангельський світ… Ангели були створені розумними і, що найважливіше, наділені свобідною волею, цим найвищим даром Божої любові. Свобода вибору означає можливість вирішити: чи служити Богові і виконувати Його волю, чи відвернутися від Нього», – зазначив архиєрей.

Єпископ підкреслив, що український народ здавна особливо вшановує святого архистратига Михаїла як небесного покровителя і захисника. «Український народ від початків свого християнства завжди шукав заступництва архистратига Михаїла, про що свідчать численні храми, споруджені на його честь, і те, що його образ був присутній на багатьох гербах, а наша столиця і досі має його своїм покровителем. Він є небесним заступником нашого війська», – підкреслив владика.

Говорячи про впалих ангелів, владика Ярослав застеріг від духовної легковажності. «Впалі ангели постійно намагаються нашкодити людині, спокушаючи її до гріха, щоб відвернути від Бога. Їхня стратегія підступна: спочатку вони приховують потворність зла, представляючи його як привабливе задоволення чи легкий шлях, а коли гріх вчинено, вони сіють у душі відчай і зневіру, щоб людина втратила надію на навернення. Тому кожен із нас покликаний протистояти злу, стаючи на захист правди і справедливості», – сказав єпископ.

Далі проповідник наголосив, що духовна черствість є небезпечним бунтом проти Бога. «Багач дозволив тлінному і дочасному стати основою свого життя, і це стало його особистим бунтом проти Божого порядку. Він проігнорував Слово, яке закликало його до справедливості, і проявив гординю, яка є коренем зла, що скинуло Люцифера з небес».

Водночас архиєрей показав у постаті Лазаря приклад християнської надії. «Убогість може стати чеснотою, духовною дорогою до справжнього, невичерпного скарбу на небі, але лише тоді, коли вона наповнена упованням на Бога, як у випадку з Лазарем. Матеріальна убогість сама по собі не є метою, але вона може стати способом наслідування Христа, який, будучи багатим, став заради нас убогим», – наголосив владика.

Переносячи зміст проповіді у контекст сьогодення, владика Ярослав провів паралель між духовною боротьбою та війною, яку переживає Україна. «В умовах, коли наша рідна земля, Україна, бореться за свою цілісність, соборність та саме право на існування проти агресора, ми бачимо наочне проявлення цієї космічної боротьби добра і зла. Господь покладає на нас особливу місію: бути голосом стражденного народу, молитися і боротися кожен згідно свого покликання», – зазначив архиєрей.

Владика також звернув увагу на відреставрований храм, який входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. «Церква святого архистратига Михаїла в селі Ісаї є перлиною українського дерев’яного будівництва на Бойківщині, збудованою в далекому 1663 році… Її архітектура – справжнє богослов’я, символ нашого духовного сходження від земного до небесного», – сказав владика.

Єпископ підкреслив, що храм є не лише історичною пам’яткою, але й живим свідченням віри нашого народу. «Ця старовинна перлина Бойківщини є архітектурним вираженням усієї нашої віри. Навіть сьогодні її триверхий, тризрубний силует, що несе на собі відбиток форм, співзвучних із церквою Святого Юра в Дрогобичі, свідчить про глибоке коріння української духовності. Кожен елемент храму говорить про нашу богословську спадщину», – наголосив архиєрей.

На завершення владика закликав до молитви за воїнів та перемогу добра над злом. «Нехай Господь, за молитвами Пречистої Діви Марії, архистратига Михаїла і всіх безтілесних небесних сил, наділить нас мудрістю, щоб ми слухали Боже Слово і жили ним… Нехай Отець Небесний пошле допомогу нашому воїнству і дарує перемогу добра над злом».

Після Божественної Літургії владика Ярослав привітав парафіян зі святом, подякував реставраторам за їхню працю та вручив пам’ятні грамоти. «Висловлюю щиру вдячність усім, хто брав участь у реставрації цього святого храму. Велике спасибі о. Івану Злупку, реставраторам, меценатам, керівникам різних рівнів влади, які у нелегкі часи війни і економічної розрухи продовжують благородну справу оздоблення Божого храму», – сказав архиєрей.

У свою чергу о. Іван подякував владиці за візит і пастирське благословення. Святкування завершилося спільною молитвою за Україну, водосвяттям, обходом навколо храму та мируванням.

 

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

 

 

Джерело