14 листопада 2025 року у Львові відбулося урочисте засідання вченої ради Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, з нагоди 241-ї річниці університету, під час якого Отцю і Главі УГКЦ Блаженнішому Святославові було присвоєно звання Doctor Honoris Causa — почесного доктора університету.

У межах візиту Глави Церкви до університету перед початком засідання вченої ради відбулася його зустріч із ректором.

У президії засідання вченої ради були присутні:

• Орест Чемерис, ректор ЛНМУ імені Данила Галицького;

• Андрій Садовий, міський голова Львова;

• Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації;

• Світлана Ягело, учений секретар ЛНМУ імені Данила Галицького;

• Юрій Холод, виконувач обов’язків голови Львівської обласної ради.

Урочистість відбулася також за участю єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира Груци та голови Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я с. Севастіани Карвацької.

Як зазначено в рішенні вченої ради, університет вшановує Предстоятеля УГКЦ за його значний внесок у розвиток медичної освіти й науки, активну громадянську позицію та міжнародну діяльність, що сприяє зміцненню авторитету України. У своїй багаторічній пастирській і суспільній праці Блаженніший Святослав послідовно підтримував українське суспільство в доленосні моменти: від Революції Гідності до повномасштабної війни, засуджуючи російську агресію і захищаючи гідність народу.

Особливу увагу академічна спільнота університету звернула на служіння й опіку Блаженнішого Святослава над медичною спільнотою: під час пандемії COVID-19 Глава УГКЦ закликав вірних до відповідальності та ініціював відкриття польових шпиталів, а сьогодні сприяє формуванню корпусу медичних капеланів. Цьогоріч в університеті навчається 107 священників.

«За видатний внесок в освіту та розвиток медичної науки, а також за активну громадянську позицію та міжнародну діяльність, які підносять авторитет України і підтверджують авторитет Львівського медичного університету, ми постановили і ухвалили надати Блаженнішому Патріарху Святославу Шевчуку, Главі й Отцю Української Греко-Католицької Церкви (Київ, Україна) звання Doctor Honoris Causa, створювати, проповідувати і проголошувати. На підтвердження цього урочистого акту цей диплом, підписаний власноруч Ректором і призначеним Колегією, ми подбали урочисто передати йому», — мовиться в тексті диплома.

«Присвоєння почесного звання стало виявом глибокої поваги академічної спільноти до духовного, інтелектуального та громадянського внеску Глави УГКЦ, чий життєвий шлях є натхненням для студентів та викладачів університету», — зазначили в університеті під час вручення.

У слові Блаженніший Святослав зауважив, що для нього велика честь отримати почесне звання Doctor Honoris Causa в медичному університеті і таке рішення вченої ради для нього є зворушливим.

«Я усвідомлюю, що цей почесний докторат отримую не так я як приватна особа — йдеться, мабуть, про вшанування всієї Української Греко-Католицької Церкви, яку я маю честь очолювати і представляти також у сьогоднішній події», — зазначив Предстоятель.

Глава Церкви поділився особистими спогадами з юнацьких літ. Він згадав, що у молоді роки готувався вступати саме до Львівського медичного інституту — у часи, коли Українська Греко-Католицька Церква перебувала в підпіллі, а багато її священників поєднували душпастирське служіння з працею у медичній сфері. За рішенням настоятелів підпільної семінарії він був скерований до Бориславського медичного училища, де навчався паралельно у двох спільнотах — у відкритому державному закладі та в невидимій мережі підпільної духовної формації. Завершивши медичне училище з відзнакою та отримавши скерування на вступ до медінституту, він стояв перед шляхом, який міг би привести його до медичного фаху, але який згодом переріс у покликання до священства.

«Тоді у вас профілюючим предметом на вступних іспитах була хімія. Я ще ретельно ходив до репетитора, старанно вивчаючи хімію, тому що за тодішніми правилами, коли ти отримував п’ятірку з першого предмету, ти автоматично був зарахований на навчання. Але це був дуже непростий час і для Церкви, і для України», — пригадав Патріарх.

У своїх спогадах Блаженніший Святослав розповів, що за рішенням підпільного керівництва Церкви мав відмовитися від можливості вступити до медінституту й вирушити на службу в радянську армію — у час, коли тривав Афганістан і медичні підрозділи були фактично воєнізованими. Після повернення з війська, вже у нових обставинах відродження УГКЦ, він отримав скерування на навчання до Аргентини.

Сьогодні, стоячи перед спільнотою Львівського медуніверситету, він бачить у своєму шляху дію Божого провидіння, яке провело його від підпілля до служіння Церкві та до тривалої співпраці з медичною спільнотою.

Також Блаженніший Святослав згадав перші роки своєї співпраці між Церквою та медичною спільнотою, коли після повернення з Риму став першим викладачем морального богослов’я та біоетики у Львівській духовній семінарії й богословській академії, що згодом переросла в Український Католицький Університет. Він поділився спогадами про свої перші контакти з Львівським медуніверситетом та лікарським товариством, зокрема про філософські дискусії з професором Надрагою щодо природи здоров’я. Тоді вперше пролунала думка про здоров’я як гармонію тіла, душі й духу — цілісність, що відповідає задуму Творця. Глава УГКЦ також згадав свою лекцію про моральні аспекти ксенотрансплантації — тему, яку на той час майже ніхто не осмислював. Саме таким чином, за його словами, Католицька Церква прагнула ділитися напрацьованою біоетичною традицією з майбутніми медиками.

Окремо Отець і Глава УГКЦ звернув увагу на досвіді співпраці під час пандемії.

«Мені дуже приємно, що під час пандемії ми відкрили всі наші інституції, щоб послужити медичним працівникам. Навіть наш Патріарший дім у Львові ми передали вам, де відповідно до тодішніх протоколів медики могли відбути період карантину, щоб повернутися до своїх родин, у свої домівки. А у наших храмах ми відкрили центри вакцинації, щоб подолати недовіру до вакцинації», — сказав він.

Також Предстоятель пригадав про підтримку трансплантології. І подякував за особливий момент співпраці між Церквою і університетом — за програму підготовки медичних капеланів УГКЦ.

Згадуючи про воєнні виклики і обставини, Блаженніший Святослав ствердив, що медичний університет буде відігравати ключову роль у зціленні ран війни українського народу.

«Ми повинні навчитися творити цілісні команди, де працюють медики, психологи, капелани, різні фахівці, які вміють підставити плече», — переконаний він.

«Я глибоко переконаний, що сьогоднішня подія — це знак Божого благословення на нашу нову співпрацю. Ми повинні разом думати, разом планувати, разом творити. І я вірю, що разом ми зможемо пройти цей непростий шлях зцілення нашого народу», — ствердив Патріарх.

Насамкінець Блаженніший Святослав подякував Медичному університету за високу честь отримати звання, а також за те, що медична академічна спільнота у Львові продовжує розвивати українську медицину, науку і суспільство. Відтак він запросив Вчену раду Університету до Патріаршого собору у Києві.

У коментарі для Департаменту інформації УГКЦ ректор університету професор Орест Чемерис зазначив, що рішення про присвоєння Блаженнішому Святославу почесного звання є надзвичайно важливим для університетської спільноти.

«Для нас це можливість поглибити співпрацю та краще пізнати служіння Блаженнішого Святослава. Ми, як заклад, що готує медичних фахівців, розуміємо: без Бога, молитви та духовної опори неможливо рятувати життя. Лікар робить усе, що може, але поруч із ним завжди є Боже благословення. Ми змінюємо підходи до медичної освіти, формуємо власну університетську лікарню та визначаємо шлях, яким має йти вся українська медична освіта, інтегруючись у європейський простір», — наголосив ректор.

Професор Чемерис також підкреслив тісну і тривалу співпрацю університету з Комісією УГКЦ у справах охорони здоров’я, зокрема в підготовці медичних капеланів та спільних програмах у сфері ментального здоров’я, психологічної підтримки й духовного супроводу. За його словами, Церква є для університету не лише партнером, а духовним союзником, який допомагає поєднувати медичну практику з цілісною турботою про людину.

Сестра Севастіяна Карвацька у коментарі пояснила яке значення має така подія для усієї спільноти Української Греко-Католицької Церкви.

«Для нашої Церкви ця нагорода означає, що Блаженніший Святослав став повноправним членом професорського складу Львівського медичного університету. Відтепер він має повністю відкрите місце в медичній спільноті: може приходити до студентів, виголошувати лекції, надавати поради ректорату, професорам та академічній спільноті. Може ділитися своїм найкращим досвідом і знаннями. Для нашої Церкви відкрилася нова сторінка можливостей співпраці з Львівським медичним університетом», — розповіла сестра Севастіяна.

На завершення урочистостей Блаженніший Святослав уділив усім архиєрейське благословення.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело