Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

Киян закликають згадати в загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16:00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. А також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.

Крім того, в цей день можна відвідати тематичні виставки у столичних закладах культури:

• виставку-відзначення до Дня пам’яті жертв голодоморів у Музеї книги і друкарства України;
• виставку-реквієм у межах всеукраїнської акції «Засвіти свічку» до Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів у Спеціалізованій молодіжній бібліотеці міста Києва;
• книжкову виставку-реквієм «Свічка плакала в скорботі» до Дня пам’яті жертв голодоморів у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки.

Додатково.

Голодомор – геноцид проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду в 1932–1933 роках. Менше ніж за один календарний рік в Україні загинули мільйони людей.

Особливо великою була смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. За даними вчених Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.В. Птухи, найбільше постраждали лісостепові регіони України з давніми козацькими традиціями. Так, в окремих районах Полтавщини, Черкащини, Кіровоградщини, Київщини протягом 1933 року вимерло більше половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і більше разів.

Голодомор на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.