🕯 Памʼяті працівника ЗАЕС Святослава Наумичева, який віддав життя за свободу України
- Автор допису: Енергоатом
Він пішов бити ворога від початку великої російсько-української війни. Був упевнений: «Зло, якому не вибивають зуби, може перегризти горло»
Рік тому, 26 листопада 2024-го, у харківському шпиталі перестало битися серце захисникаУкраїни Святослава Наумичева – енергодарця, інженера-атомника, який взяв у руки зброю, щоб у лавах ЗСУ протистояти навалі російських окупантів.
Святослав Наумичев, позивний «Свят», у мирному житті – інженер реакторного відділення енергоблоку № 5 Запорізької АЕС, а на війні – відважний воїн, головний сержант, командир відділення ударних безпілотних авіакомплексів 110 бригади 113 окремого батальйону Територіальної оборони Збройних Сил України.
Він пішов на фронт добровольцем, не вагаючись. Майже весь час – 33 пекельні місяці – на передовій, у гарячих точках. Керував дронами, займався розвідкою та коригуванням артилерійського і мінометного вогню. Понад усе прагнув врятувати якомога більше українських військових, а ворога – нищити й нищити.
24 листопада в районі Лозової Святослав отримав важке поранення внаслідок цілеспрямованого влучання ворожого безпілотника. Майже дві доби лікарі харківського медцентру боролися за його життя. На жаль, 26 листопада 2024 року серце захисника зупинилося. За місяць до цього йому виповнилося 37 років.
Пам'ять про нього живе в серцях усіх, хто його знав. Святослав – з тих людей, які залишають по собі яскравий слід. Він був неординарною, цікавою особистістю… Та головне – вирізнявся чіткими життєвими принципами. Загострене відчуття справедливості, чесність та порядність – визначали його світогляд. Він самовіддано відстоював право українців жити у вільній країні. Він був і залишається взірцем мужності, стійкості, патріотизму – для своїх побратимів, друзів, колег. І для коханої дівчини…
Герої не вмирають! Пам’ятаємо гідного сина України Святослава Наумичева, мужнього воїна, чудову людину…