Інвалідність буває видимою і невидимою. Помітною одразу, або такою, що проявляється лише в щоденних зусиллях, які не бачать оточуючі. Але якою б вона не була, у центрі завжди має залишатися людина — зі своєю свободою, гідністю та правом бути рівною у всіх сферах життя.

Не відгороджуйтесь, не уникайте. А створюйте простір, де всі відчуватимуть себе включеними й вільними бути собою. У кожному законі, у кожній державній програмі та рішенні, у кожній ініціативі громади, у суспільстві, яке насамперед бачить особистість з бажанням розвиватися, отримувати досвід і реалізувати свої права. І це має бути не винятком чи формальністю, а щоденною нормою й практикою. Справжня безбар’єрність починається там, де можна без перешкод отримати медичну допомогу, пройти реабілітацію, навчатися, працювати чи відпочивати. Там, де слова “гідність ризику”, “переоцінка соціальної ролі” та “персональний асистент” — не терміни з підручників, а реальна робота. І в цій темі неможливо оминути людей, які щодня підтримують, шукають рішення, беруться за складне, інколи непомітне, але дуже важливе. Бо саме з маленьких кроків починаються великі зміни й формується професійність. Ваш досвід — цінність, яка здатна посилювати можливості та робити підтримку людей з інвалідністю уважнішою, більш доступною і якісною.

Наша спільне завдання — щоб люди з інвалідністю відчували не співчуття, а повагу. Адже завдяки їхній силі, наполегливості та здатності попри все знаходить можливості працювати, творити й підтримувати інших — наша країна вистоїть і переможе.

Джерело