Владика Петро Голіней розділив Святвечір із мешканцями соціальних установ
24 грудня, напередодні світлого свята Різдва Христового, у час, коли родини збираються за святим столом, Преосвященний Владика Петро Голіней разом із директором єпархіального благодійного фонду «Карітас Коломия», отцем Сергієм Трифʼяком, синкелом соціального служіння стали поруч із тими, хто цього вечора особливо потребує тепла і підтримки.
Цього Святвечора вони розділили святу вечерю з мешканцями Будинку Милосердя Миколая Чарнецького, у простій, теплій та по-справжньому родинній атмосфері. Згодом завітали до дитячого будинку сімейного типу, де разом із сестрою Веронікою та дітьми поділилися різдвяною радістю, щирим словом і молитвою. Відтак вечеряли у Будинку нічного перебування — з людьми, які не мають власного дому й у холодний період року знаходять тут захист, тепло і підтримку.
У своєму зверненні Владика Петро глибоко й зворушливо нагадав про справжній сенс Різдва та присутності Бога серед людського болю й випробувань:
«Різдво Христове — це родинне свято, і ми хочемо, щоб кожен відчував себе частиною великої родини. Особливо тепер, у час війни, коли поруч так багато болю. Ми маємо світло й теплу вечерю, тоді як наші воїни перебувають у холодних окопах. Це змушує нас глибше замислитися над справжнім змістом Різдва. Правдивий Бог приходить у світ як правдива людина — не в комфорті, а в убогості. Від самого народження Він зазнає переслідування і стає вигнанцем. І коли людині важко, коли вона питає: «Господи, хіба Ти цього не бачиш?», а Христос відповідає: «Я знаю, бо Я прийшов у світ відкинутий і переслідуваний». Бог був і залишається поруч у нашій біді, у стражданнях і тривогах. Він узяв на Себе людський біль, щоб відкрити нам дорогу до вічного життя. Саме тому Різдво є святом Божої близькості. Святом, у якому Бог стає одним із нас, маленьким Дитятком, що приносить світло, надію і мир».
Цей Святвечір став тихим, але промовистим знаком єдності та християнської любові. Він нагадав, що Різдво відбувається там, де людина знаходить людину, де простягнута рука підтримки й де поруч є той, хто готовий бути разом. Бо у світлі народженого Христа справді ніхто не є одинокий.
Стаття та світлини: Вікторія Свищук
