#герої_без_зброї Михайло Сливка, фельдшер відділення забезпечення та медичного супроводу Медико-санітарної…
- Автор допису: Державна служба з надзвичайних ситуацій
Михайло Сливка, фельдшер відділення забезпечення та медичного супроводу Медико-санітарної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України у Закарпатській області
З 2012-го він працює пліч-о-пліч із гірськими рятувальниками Закарпаття. Каже: у Службі порятунку опинився спонтанно – знайомий розказав про вакансію, освіта підійшла, вирішив спробувати. І жодного разу не пожалкував.
«Порятунок людей у горах не менш важливий, ніж ліквідація пожеж чи інших небезпечних ситуацій. Різниця лише в тому, що місце перебування туриста може бути невідомим, тож пошуково-рятувальні роботи інколи тривають досить довго. На моїй пам’яті були пошуки, активна фаза яких тривала аж 5 днів», – розповідає Михайло.
Порятунок у горах – це не «поглянули в бінокль і знайшли». Іноді пошуки тривають днями й до них залучені не лише гірські рятувальники, а й медики, інші екстрені служби, рідні зниклого, очевидці, готельєри. Найбільша удача – коли є зв’язок або координати. Але головне, з чим ідуть у гори рятувальники, – віра, що людина жива. Навіть коли телефон мовчить.
За словами Михайла, бувають і кумедні історії: «Якось увечері подзвонив грибник, який… заблукав поблизу мікрорайону Горяни м. Ужгород. Темний ліс, тиша, ніде жодного орієнтира – чоловік перелякався і почав бити на сполох. Ми як могли заспокоювали його телефоном… Координати були, але з лісу він сам не міг вийти. Тоді ми вирішили скористатися невеликим «лайфхаком»: увімкнули сирену на автомобілі й попросили грибника йти на звук. Так ми його й вивели до безпеки».
Михайло наголошує: попри знання й досвід, у горах ніхто не застрахований, навіть професіонали. Тому підготовка, здоровий глузд, реєстрація в гірській пошуково-рятувальній службі та мобільний додаток «Порятунок у горах» – обов’язкові. Багато туристів нехтують реєстрацією, а потім зізнаються: «Не думали, що це важливо». А насправді саме вона дає рятувальникам маршрут, час повернення, склад групи, досвід і стан здоров’я. Це не формальність і не “стеження”. Це шанс виграти години, а інколи й врятувати життя.
«Кожен, хто йде в гори, має пам’ятати: реєстрація – це елементарна турбота про власну безпеку», – наголошує рятувальник.





