Неділя по Різдві ГНІХ Гл 1,11-19; Мт 2,13-23 (о. Турконяк Р.) Підлуби 28.12.2025.

Святий апостол Павло стверджував, що він сповіщає Євангелію, яку отримав через об’явлення Ісуса Христа. І, щоб йому більше повірили, Павло признається до того, що він попередньо, до навернення, переслідував Церкву Христову, тобто, вірних Ісусові Христові. Тоді він був дуже переконаний про свою правоту, про правильність юдейського вчення, тому завзято боровся проти різних інших проявів вірування, зокрема, про ти тих, хто були вірні Христовому навчанню. Після навернення, апостол Павло, перебуваючи в переконані свого вчення і вірності Христові, не гаяв часу, а відразу проповідував євангелію, яку йому об’явив сам Ісус. Він не шукав підтвердження у когось з апостолів, бо знав, хто такий Ісус Христос, це йому вистарчало, щоб з певністю голосити слово Боже. Апостол пішов у Сирію та Киликію, ходив між поган, щоб проповідувати євангелію на спасіння тим, хто не знали Бога, або тривали у фальшивій вірі. Павло був відважною людиною, наражався на різні небезпеки й багато терпів, але був радий тому, що міг терпіти в ім’я Ісуса Христа, хто для нього був життям, був усім! Це апостол Павло написав, що він живе життям Ісуса: «Живу вже не я, а живе в мені Христос…» (Гл 2,20). Він досягнув високого рівня духовного життя, мимо того, що попередньо був ревним гонителем вірних Ісусові Христові.

Господь, коли прощає, то не так, як це чинять люди: прощають і весь час згадують про свій подвиг прощення та про образи, які терпіли. А Господь простив і уже не згадує, не пам’ятає попереднього негідного життя людини. Тому, не біймося починати нового гідного та глибокого духовного життя перед Богом, немає значення, в якому стані життя ми знаходимося: духовному чи мирянському. Якісь особи були незгідні з одним віруючим чоловіком, що він ввіходив до знайомої людини, будучи в дорозі, щоб відвідати та могти покріпитися перекускою, бо мав далеку пішу дорогу перед собою. Зауваження були такими, що людина, кого відвідували, при певних обставинах когось вбила, потім, той чоловік відбув термін покарання і після терміну ув’язнення став ревним християнином. Цей, хто відвідував, відповідав, що його не цікавить попереднє життя того чоловіка, він бачить його теперішнє щире та глибоке християнське життя після покаяння.

Розбійник, що висів на хресті, помираючи, теж, вбивав, грабував та чинив інші беззаконня, але Господь помилував його і обіцяв взяти до раю. Святий апостол Павло не шукав признання в апостолів чи в інших людей, лише проповідував слово Господнє, чинив діла освячення та допомагав освячуватися іншим! Він не узалежнив себе від того, що про нього думають інші, лише, бажав, щоб Господь позитивно оцінював його життя! Апостол Павло пам’ятав, що Господь знає про нього усе, тому й усі свої думки керував до Бога, щоб йому подобатися та чинити волю Господню!

Сьогоднішня неділя в церковному добовому колі молитви, називається неділею після Різдва Христового. І ми почули уривок Євангелії від Матвія про те, як святий Йосиф у сні почув слова ангела, який велів Марії, Ісусові та йому втікати в Єгипет, щоб уникнути наказу Ірода вбивати усіх хлопчиків віком від двох років й менше. Святому Йосифові не потрібно було повторяти: він почув розпорядження з неба й відразу виконував його. Піднялися вночі, Марія довіряла та слухалася Йосифа без жодного невдоволення – і радісно, хоч в невигідних обставинах, але виконували волю Небесного Батька. Подалися у Єгипет, щоб зберегти життя народженому дитяті, Ісусові. Перебували в невідомій стороні серед чужих людей до цього часу, поки знову у сні з’явився ангел Йосифові та велів повертатися додому, бо Ірод уже помер.

Цар Ірод бажав перехитрити Бога, помер, а Господь живе вічно! Ірод дав наказ вбивати невинних дітей, плакали матері та рідня, а він безсоромно і даремно радів, що позбавив народженого царя життя.? Коли безсоромний цар-вбивця помер, зустрівся у вічності з правдою та справедливим судом. А свята родина поверталася з Єгипту, не залишилися в Юдеї, де панував Архелай, син Ірода, подалися в Галилею і оселилися в місті Назарет. Свята родина не бажала наражатися на небезпеку, гляділи вперед, щоб обходити ризики. Євангелист Матвій написав, що пророки проповідували про Сина Божого, що назветься назареєм. В юдаїзмі були особи, назареї, тобто, посвячені Богу, які дотримувалися дуже строгих правил життя: не пили вина, не стригли волосся голови і не торкалися мерців. Коли помирали батько, мати чи хтось з рідні, назареї не входили в такі приміщення, щоб не опоганитися від мерців. Про посвячених Господові осіб, назареїв сам Небесний Батько розпорядився Мойсеєві, вказуючи певні правила (пор. Чис 6). У книзі Чисел записано, що, коли б хтось нагло помер при назареєві, тоді він, назарей, опоганиться і йому потрібно було очиститися, виконуючи певний приписаний обряд (пор. Чис 6,9). Поселившись в місті Назарет, на Ісусі збулося пророцтво, що назветься назареєм (пор. Мт 2,23) і це передбачення сповнилося на Спасителеві.

Молімося до Ісуса, Марії та Йосифа про закінчення війни в Україні та благаймо прощення гріхів нашому народові.

Джерело