28 грудня, у неділю після Різдва Христового, у катедральному соборі Пресвятої Трійці в Дрогобичі відбулося завершення Ювілейного року надії. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, очільник оргкомітету Ювілейного року УГКЦ.

Про це повідомляє пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

У проповіді архиєрей звернув увагу на особливість різдвяного літургійного часу в традиції Східної Церкви, яка запрошує вірних зосередитися на постатях, найближчих до новонародженого Спасителя. «Церква не поспішає відходити від таїнства Воплочення Божого Сина, але затримується біля ясел, вдивляючись у тих осіб, хто був найближче до новонародженого Спасителя», — зазначив владика Ярослав, згадуючи Пресвяту Богородицю, святого Йосифа Обручника, царя Давида та апостола Якова, брата Господнього.

Роздумуючи над постаттю святого Йосифа, єпископ наголосив на його мовчазній довірі до Бога. «Йосиф живе не за логікою страху чи самозбереження, а довірою до Бога… Проте Бог відкриває перед ним значно більше і запрошує його не відступити», — підкреслив проповідник.

Владика Ярослав також зупинився на значенні давидового походження Йосифа, через яке Ісус Христос входить у людську історію як спадкоємець Божих обітниць: «Давид не був ідеальним, але він залишився взірцем „людини за серцем Божим“… через Обручника Йосифа Ісус входить у спадкоємство Давида і сповнює дані йому Богом обітниці».

Говорячи про святого апостола Якова, архиєрей наголосив, що справжня близькість до Христа полягає у вірності Його Слову та живій вірі, яка проявляється у справах милосердя.

Звертаючись до євангельського читання про втечу Святої Родини до Єгипту, владика Ярослав підкреслив драматизм перших кроків земного життя Спасителя, де людська жорстокість поєднується з Божою опікою. Особливу увагу він звернув на трагедію вифлеємських немовлят, назвавши їхній плач «голосом кожної епохи, де невинність стає жертвою тиранії».

Проводячи паралелі із сучасністю, єпископ наголосив на близькості Христа до українського народу в умовах війни: «Христос нині співстраждає з Україною. Він присутній у кожному холодному окопі, у кожному зболеному серці матері… Саме в єдності з Христом ми знаходимо ту силу, яка дозволяє нам не просто виживати, а мужньо протистояти ворогу».

Завершуючи проповідь, владика Ярослав підсумував духовні плоди Ювілейного року надії, закликавши вірних не залишати здобуті плоди в минулому, а нести їх у новий етап життя. «Упродовж цього року ми вчилися бути „паломниками надії“, які не просто чекають на зміни, а самі стають зміною, несучи світло Христове своїм ближнім, нашим воїнам, пораненим і знедоленим. І хоча сьогодні ми символічно завершуємо Ювілейний рік Надії, однак Божа благодать не має кордонів і термінів. Ми не залишаємо надію в минулому, а беремо її з собою як найцінніший скарб у Новий 2026 рік Божий та в наше життя», — підсумував голова оргкомітету Ювілейного року УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело