Неділя перед Богоявленням 2Тм 4,5-8; Мр 1,1-8 (о. д-р Турконяк Р.) Храм святого Йосифа, Львів 04.01.2026.

Дуже повчальне звернення зробив святий апостол Павло своєму учневі Тимфієві, бо просив його, щоб був терпеливим, тверезо підходив до кожного діла, гідно виконував служіння проповідника та бездоганно звершував своє служіння. Апостол глибоко й відверто написав, що приносить себе у жертву, відчував час відходу. Не переживав за себе, за свою вічність, вірно служив Богові після того, як припинив переслідувати тих, хто вірив у Ісуса Христа, як Бога. Головне, що вірив у Боже милосерде, не сумнівався, що Господь простив йому усі помилки попереднього життя. Апостол з великою довірою та любов’ю виражався про Небесного Батька: «Благословенний Бог і Батько нашого Господа Ісуса Христа, Батько милосердя і Бог усякої втіхи» (2Кр 1,3).

Святий апостол написав дуже зворушливі слова та вираз великої довіри до нашого Спасителя, що він уже завершив добрий подвиг, життя його добігає кінця і похвально стверджував, що зберіг віру! Якісна і прозора готовність до зустрічі з Богом, бо Павло непохитно надіявся отримати вінець справедливості від Господа, якому старався вірно служити. І святий апостол Павло пам’ятав не лише про себе, але вказував на інших осіб, гідних нагороди, які полюбили Господа й вірно служили йому.

Пророк Ісая бачив не своїми очима, лише, духом Божого Провидіння, далеко наперед, прихід Господа на землю, його хрещення і ще більше чого: «Голос того, що кричить в пустині: Приготовіть господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога. Всяка долина наповниться і всяка гора, і горб принизиться, і все криве стане простим, і гостре гладкими дорогами» (Іс 40,3-4). Слова пророка Ісаї повторив євангелист Марко, згадуючи святого Івана Предтечу, який хрестив Ісуса Христа у річці Йордані.

Євангелист Марко наголошував на тому, що до приходу Ісуса Христа на землю, божому людові необхідно було приготуватися: зробити рівними стежки, тобто, усунути всякі грішні тропи, що не ведуть до Бога. Не потрібно ходити грішними дорогами життя, слід, ставати на рівний шлях життя, зберігати Заповіді Бога, жити в мирі з Богом. Святий Іван Хреститель закликав народ до покаяння, щоб отримати відпущення гріхів, мати чисте сумління та чисте серце від диявольського засилля. Люди приходили до Предтечі, визнавали гріхи та вірили йому, поважаючи його строгий спосіб життя в пустині: одягався в убрання зі шерсті верблюда та кормився сараною і диким медом. Іван не знав жодної кухні, жодної страви не готував й не приносили йому зготованої на вогні. У народі відбувалося духовне пробудження, бо святий Марко написав про прихід хреститися зі всієї Юдейської землі та з Єрусалиму. Святий Предтеча інформував народ, що він хрестить водою, але надходить хтось, що сильніший за нього й він хреститиме Святим Духом. Він не соромився сказати людям того, що той, хто прийде по ньому, особи, що практикувала глибокий піст, негідний приходящому Ісусові розв’язати ремінців від взуття. Святий Іван Хреститель розумів велич особи Ісуса Христа, пізнавав його як Сина Божого, як Творця і Спасителя світу. Тому Предтеча говорив про Ісуса, як сильнішого за себе і про того, хто буде хрестити Святим Духом.

Іван Предтеча, також, бачив, що до нього зближалися фарисеї та садукеї, щоб хреститися, але він відчитав їхній підступ, як демонстрацію для людського ока. Тому картав їх, називаючи поріддям гадючим і радив боятися майбутнього гніву. Закликав: «Отже, зробіть плід, гідний каяття, не пробуйте говорити в собі: Маємо батька Авраама…» (Мт 3,8-9). Представники фарисейства та садукеї уважали, що їм до спасіння вистарчить того, що вони потомки Авраама, бо вмовляли собі, що лиш вони будуть спасенні, бо походять з роду Авраама. А Господь мав аргументи проти фарисеїв: «… Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраама; нині ж прагнете вбити мене – людину, що сказала вам правду, яку почула від Бога…» (Ів 8,39-40).

Іван Хреститель закликав фарисеїв та садукеїв до щирого каяття за гріхи, а вони висували на перший план своє походження і уважали, що можуть жити так, як бажають, а спасіння їм гарантоване тому, що вони потомки Авраама. Господь споглядав на їхнє життя та їхні діла й не давав їм гарантії спасіння через походження по лінії Авраама. І нам відомо, що Заповіді Бога провадять до Спасителя, який спасає, а ті, навіть не бажали Заповіді виконувати.

Стараймося бути виконавцями закону, а не тільки знавцями його, бо знання закону не врятує, якщо його не виконувати. Колись Господь у Синайській пустині готував народ до об’явлення і через Мойсея давав розпорядження людям: «… Зійшовши, засвідчи народові, і очисть їх сьогодні і завтра, і хай виперуть одіж; і хай будуть готові на третій. Бо третього дня Господь зійде на Синайську гору перед всім народом. І розділиш народ довкола, кажучи: Вважайте, не виходьте на гору і не доторкайтеся десь до неї. Кожний, хто доторкнеться до гори, згине смертю. Не доторкнеться рука до неї, бо камінням буде закаменована чи застрілена стрілою; чи то скотина, чи то людина, не житиме…» (Вих 19,10-13). Господь дав строге розпорядження, щоб, коли Мойсей буде на горі розмовляти з Господом, ніхто не смів туди підніматися, ані торкатися гори, бо така особа чи скотина не житиме. І Бог не тільки попереджував, але виконував свої вказівки. Стараймося виконувати Заповіді Божі та святої Церкви, щоб бути оправданими Спасителем.

Прийміть щирі вітання напередодні свята Богоявлення та бажаю усім щасливого Нового року! Хай Бог дарує нам мир і завершить цю кровопролитну війну. Господи, прости нам гріхи та милосердися над нами грішними. Пресвята Богородице, рятуй нас!

Джерело