У Кастель-Гандольфо, на «Віллі Андреа», група українських військових пройшла програму духовної та психологічної реабілітації після участі в бойових діях. У заході взяли участь близько 10–15 військовослужбовців. Ініціативу було організовано завдяки зусиллям ієромонаха-студита о. Ореста Козака.

Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату для українців-католиків візантійського обряду.

Під час перебування в Італії учасники реабілітаційної програми відвідали святі місця Рима, Асижу, папські сади в Кастель Гандольфо, мали час для особистої молитви, духовних розмов, сповіді та тиші. Основний акцент програми був духовний — створити простір, у якому людина може зупинитися, відновити внутрішню рівновагу й усвідомити цінність власного життя. Організатори наголошують, що мета таких зустрічей — не кількість, а глибина. Війна залишає глибокі й дуже індивідуальні рани, з якими людина часто залишається наодинці. Саме тому важливо не уніфікувати досвід, а дати кожному можливість особистої зустрічі з Богом, прийняття себе і свого шляху.

«Для нас важливо, щоб людина зрозуміла: її життя має вартість — незалежно від фізичного стану чи пережитих травм. Вона не повинна відповідати очікуванням суспільства, а має право бути такою, якою є, зі своїм болем і досвідом», — наголошує о. Орест. Реабілітація стала можливою завдяки спільним зусиллям священників Римського деканату та Апостольського Екзархату, а також фінансовій підтримці Філадельфійської єпархії УГКЦ, за що організатори висловлюють щиру вдячність владиці Борису Ґудзяку та о. Роману Олійнику. Без цієї допомоги забезпечити проживання й поїздки було б неможливо. «Ми живемо в часі, якого не обирали. Але саме зараз важливо не втратити відчуття вартості людського життя — особливо життя тих, хто пройшов війну», — зазначив о. Орест.

Один з учасників реебілітації, який брав участь в бойових діях на Донбасі, поділився досвідом служби, волонтерства та важливості психологічного відпочинку для військових. З початком війни пішов добровольцем і перебував на фронті приблизно півтора року. Після поранення пройшов реабілітацію, а зараз займається волонтерською діяльністю, регулярно їздячи на передову. «Ця поїздка була для мене надзвичайно потрібною, — каже він. — Вона дала можливість морально, психологічно та духовно відновитися і набрати сил для подальшої діяльності».

На думку військового, такі поїздки мають велике значення для українських бійців. «Зміна обстановки дозволяє переосмислити свої проблеми та поранення, допомагає зупинитися і поглянути на ситуацію під іншим кутом», — зазначив Андрій.

Він також розповів про свій духовний шлях: хоча раніше рідко відвідував церкву, війна змусила його замислитися над вірою. «Я вірю в Бога. Навіть коли залишався один відсоток надії, Бог показав, що її не можна втрачати. Те, що сталося зі мною на війні, не було випадковістю, і зараз я витрачаю свої сили на допомогу нашим військовим», — підкреслив він.

Департамент інформації УГКЦ

Джерело