У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

У неділю, 18 січня 2026 року, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма «Бо єсмь тепер Вашим Митрополитом…», приурочена до 125-річчя інтронізації єпископа Андрея Шептицького на митрополита Галицького, архиєпископа Львівського та єпископа Кам’янець-Подільського. Урочиста інтронізація відбулася 17 січня 1901 року.

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

В основу концепції вечора були покладені духовні настанови Митрополита Андрея, висловлені ним у Пастирському посланні «Найбільша Заповідь», написаному з нагоди інтронізації. Зокрема, прозвучали слова, звернені до вірних:
«Тож і я днесь випрошую у Бога цього, чого Вам бажаю з цілого серця й що рад би бачити між Вами… Дітоньки, любіться – так, як Христос Вас любить!»

А також молитва-благословення:
«Благослови всіх тих, що трудяться, та умножи плоди їхньої праці! Потіш тих усіх, що в горю й журбі! Просвіти тих, що не знають слова Твоєї істини, і на всіх їх зішли щедре благословення! І злучи їх Твоєю благодаттю, щоб любов’ю були одно; так, як Ти, Отче зі Сином Своїм і Син з Тобою, так і вони нехай будуть одно з Вами!»

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

На початку вечора присутніх привітав єпископ-помічник Львівської архиєпархії владика Володимир. У соборі були присутні також владика Гліб (Лончина), численне духовенство, вірні, представники органів влади різних рівнів, а також діячі культурного й громадського середовища Львова.

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

У своєму слові отець Роман Кравчик наголосив на особливому значенні постаті Андрея Шептицького для Церкви й українського суспільства:
«Андрей Шептицький – митрополит, пастир і державний муж. Він ніколи не обіймав державної посади, але його слово мало моральний авторитет державного масштабу. Він чітко усвідомлював, що сила нації розпочинається з державного фундаменту. Його служіння поєднювало молитву і дію, духовність і соціальну відповідальність, любов до Бога і жертовну любов до людини».

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

Особливим символічним моментом програми стало виконання капелою «Трембіта» твору «Слава во вишніх Богу!». Саме цим твором рівно 125 років тому на Залізничному вокзалі Львова зустрічали Андрея Шептицького, який того дня розпочав своє служіння як новий Митрополит Галицький, архиєпископ Львівський і єпископ Кам’янець-Подільський.

Виразний емоційний акцент програми склало також виконання колядки на слова Ігоря Калинця.

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

Духовно-мистецька програма відбулася під патронатом Львівської архиєпархії УГКЦ та Фундації «Андрей», за підтримки Юрія Турянського та Юрія Малецького.

Духовно-мистецьку програму виконали солісти, хор та камерний оркестр Заслуженої академічної капели України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка «Трембіта».
Художній керівник та головний диригент – народний артист України Микола Кулик.

Підготовку та проведення програми здійснили диригент Володимир Вівчарик, ведуча – заслужений працівник культури України Марія Христинич.

Автор проєкту та його втілення – заслужений працівник культури України Михайло Перун, директор Фундації «Андрей».

У соборі Святого Юра у Львові відбулася духовно-мистецька програма до 125-річчя інтронізації Митрополита Андрея

Організатором заходу виступив отець-митрат Роман Кравчик, настоятель Архикатедрального собору святого Юра.
Захід відбувся з благословення Митрополита Львівського Ігоря та під патронатом Львівської архиєпархії УГКЦ і Фундації «Андрей».

Підготувала Юлія Козіброда

Джерело