Пам'яті актора, спортсмена, воїна Івана Кононенка (позивний «Конон»)

Загинув під час боїв у Курській області, майже рік вважався зниклим безвісти

Іван Кононенко народився 26 липня 1983 року в Києві. Ще зі школи він був із тих, хто завжди робить більше, ніж «треба»: у 2000-му вступив одразу до двох вишів, але обрав ветеринарну медицину НУБіП України. Під час навчання займався наукою, писав роботи з ветеринарної хірургії, паралельно закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта запасу (зв’язок), досконало опанував англійську. З 2004 року працював лікарем у приватній ветклініці «Еквус» і буквально рятував тих, хто не може попросити про допомогу – тварин. У 2008-му захистив магістерський диплом.

Та його життя не вкладалося в одну професію. Іван жив спортом і силою: був у команді Василя Вірастюка, перемагав і брав призові місця на змаганнях, а ключовою стала перемога на Ukraine Open 2006 Olimp Strongman у Києві. Він тренував людей у залах і вів популярні сторінки, де показував прості вправи «з підручних засобів» так, щоб кожен міг почати. Паралельно Іван встиг увійти і в кіно: знімався в серіалах, фільмах та рекламі, часто в ролях охоронців, тренерів, силовиків, і робив це впізнавано, по-своєму. Але найбільшим його щастям була родина – дружина й двоє синів.

24 лютого 2022 року він добровільно пішов до тероборони Голосіївського району Києва. Побратими згадували: Іван був із ними з першого дня, безстрашний, пройшов Чернігівщину, Донбас і Бахмут. У листопаді 2022-го отримав важке поранення й майже рік відновлювався. Лікарі сумнівалися, що він повернеться у стрій, але Іван створив власну програму реабілітації й навіть записував відео, щоб цей досвід допоміг іншим. І все одно повернувся: казав, що для нього війна не закінчена. Після служби в ТЦК, щойно дозволив стан здоров’я, він знову пішов на передову, підписав контракт із ЗСУ, став старшим лейтенантом і очолив стрілецький взвод, отримав відзнаки за стійкість і відповідальність командира.

У листопаді 2024 року він написав, що їде у термінове відрядження і довго буде без зв’язку. 16 листопада зв’язок із ним обірвався, 25 листопада родина отримала повідомлення: безвісти зниклий. Згодом стало відомо, що Іван загинув на території Курської області РФ, біля населеного пункту Нижній Клин. Йому було 41. Понад рік тривали пошуки, і лише тоді Герой повернувся додому на щиті.

Прощання з Іваном Кононенком відбулося 9 грудня 2025 року в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Поховали його на Алеї Слави Лісового кладовища.

Вічна шана Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Іван Кононенко

За матеріалами Пам'ять, NV, Янголи спорту

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.