У сучасному суспільстві дедалі більшого значення набуває коректне та безбар’єрне мовлення, зокрема у сфері соціальної роботи та публічних комунікацій. Використання окремих застарілих або розмовних термінів щодо дітей, які залишилися без батьківського піклування, може мати стигматизуючий характер і формувати упереджене ставлення до дитини.

Зокрема, слова«сирітка»та«дітдомовець», які інколи використовуються в публічному просторі, не відповідають принципам безбар’єрності. Термін «дітдомовець» таврує дітей, які виховуються або виховувалися в закладах інституційного догляду, нібито пов’язуючи цей факт із їхнім подальшим життям. Слово «сирітка» може містити зневажливі або зверхні конотації та інколи помилково застосовується до випадків соціального сирітства.

Натомість рекомендовано використовувати коректні та нейтральні формулювання, зокрема:

«дитина-сирота»;

«дитина, позбавлена батьківського піклування».

Такі визначення є нормативними, відповідають чинному законодавству України та коректно відображають правовий статус дитини без навішування ярликів і оціночних суджень.

Використання безбар’єрної лексики сприяє формуванню поважного ставлення до кожної дитини, зменшенню соціальної стигматизації та підвищенню ефективності надання соціальної, інформаційної й державної підтримки. Коректна мова допомагає зосередитися на захисті прав та інтересів дитини, а не на закріпленні негативних стереотипів.

Підготовлено за матеріаламиДовідника безбар'єрності.

#безбарєрне_прикарпаття

Джерело