Пам'яті старшого солдата Назарія Драшпуля (позивний «Падре»)

Відчував, що велика війна буде, і готувався до цього

Назарій народився 31 грудня 1994 року в Ірпені. Мріяв стати військовим, багато читав, займався спортом і страйкболом.

Після закінчення Ірпінського коледжу служив військовим фінансистом у ЗСУ. У 2021 році Назарій звернувся до військкомату з проханням, щоб його направили на навчання, після він став стрілком-помічником кулеметника.

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, сам поїхав до військкомату і приєднався до 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Він боронив Київську та Донецьку області

Назарій загинув 28 серпня 2022 року в селі Павлівка біля Вугледара, допомагаючи побратимам дістатися до евакуації, коли вибухнула міна.

Похований 2 вересня 2022 року в Ірпені на Алеї Героїв. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Мама воїна, пані Марія добре пам'ятає той день, коли загинув Назарій. Вони з сином розмовляли напередодні, розмова була короткою, але, як завжди, з гумором. Наступного дня вона зрозуміла, що Назарій довго не виходить на зв'язок, а її повідомлення залишаються непрочитаними.

Вона зателефонувала його побратиму і запитала: «Де Назарій?». Він відповів: «Назарія немає». Пані Марія не повірила і сказала: «Як немає?». І почула у відповідь: «Я вам співчуваю, Назарія немає». Вона поклала слухавку, більше нічого не змогла сказати.

Вічна пам'ять Герою.

Фото надані Марією Драшпуль

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.