Митрополит Борис Ґудзяк із делегацією зі США відвідав Тернопільсько-Зборівську архиєпархію
Архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ у США владика Борис Ґудзяк разом із делегацією Філадельфійської архиєпархії та єпископом-емеритом Глібом Лончиною здійснили візит у Тернопільсько-Зборівську архиєпархію.
Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.
25 січня митрополит Борис відвідав Марійський духовний центр у Зарваниці, де ознайомився з історією цього паломницького місця та взяв участь у спільній молитві. У Зарваниці він також зустрівся із пластунами Зарваницької станиці. Спілкування відбулося в курінній оселі Ордену хрестоносців.
Окремою частиною візиту стала зустріч із внутрішньо переміщеними особами, які нині мешкають у Зарваниці. На сьогодні тут знайшли прихисток 70 осіб, а загалом від початку повномасштабної війни допомогу отримали сотні людей. Разом із присутніми владика помолився у місцевій парафіяльній церкві.
Того ж дня митрополит Борис зустрівся з виконувачем обов’язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Михайлом Кордою, адміністрацією та студентами закладу. Розмова відбулася у форматі відкритих запитань і відповідей. Владика звернувся до молоді зі словами підтримки, наголошуючи на важливості єдності та взаємної відповідальності в час війни.
Під час зустрічі також ішлося про католицьку соціальну доктрину, зокрема про принцип субсидіарності, «який полягає в тому, що проблеми мають вирішуватися найперше на горизонтальному рівні».

У Молодіжному християнському центрі Тернополя відбулася ще одна зустріч із молоддю архиєпархії. Запитання стосувалися духовного життя, єпископського служіння, особистого досвіду владики та того, як зберігати внутрішню рівновагу й віру в умовах війни.
Дякуючи молоді за те, що вона залишається в Україні, митрополит Борис наголосив: «Життя є запереченням смерті».
Під час спілкування владика Борис поділився глибокими духовними роздумами, зокрема зазначив: «Війна — це найбільше згущення гріха… Це — щось диявольське, монументальний виклик. Хто каже, що він не боїться чи не травмований, — не є реалістом. Ми, християни, знаємо певні правди віри: для спасіння ми потребуємо Божої благодаті».
«Коли ми дивимося у вічі Ісусові, Він каже: „Мир вам“. Із злом краще боротися, приймаючи й чинячи добро. Спокуса, страх і непевність найбільше люблять вакуум», — додав він.
26 січня, у межах візиту, відбулася робоча зустріч представників УГКЦ і делегації зі США з керівництвом Тернопільської області й міста. Під час зустрічі обговорено гуманітарну ситуацію в регіоні, виклики воєнного часу та можливі напрями подальшої співпраці між органами влади, Церквою та міжнародними партнерами.

27 січня митрополит Борис очолив Архиєрейстку Божественну Літургію в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі. Після Богослужіння разом з єпископами, священниками та делегацією він помолився панахиду на місцях ракетної атаки 19 листопада 2025 року, відвідав зруйновану квартиру, де загинули 7-річна Амелія Гжесько та її мама Оксана, і поспілкувався з бабусею дівчинки.
Роздумуючи над побаченим, митрополит Борис сказав: «Похмурий холодний зимовий ранок… Ми серед житлових будинків, де загинули десятки людей. Бог з нами. Він близький до нашого болю. Ці невинні життя живуть у Його вічній пам’яті».

Цього дня владика також відвідав Центр душпастирської опіки родин полеглих воїнів імені святого апостола Юди-Тадея та душпастирський центр «Самарянин» при однойменній парафії. Під час зустрічі з родинами загиблих воїнів було звершено панахиду, представлено діяльність центру та відбулося спілкування з тими, хто втратив близьких.
«Ми віримо у вічне життя. І знаємо, що наші померлі чекають на зустріч. Господь з нами. І ми будемо з Господом», — наголосив митрополит.
Відтак відбулася спільна панахида на кладовищі, де поховані полеглі захисники України.
Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк після Літургії в архикатедрі подякував владиці Борисові за багаторічну підтримку України, зазначивши, що його присутність — «свідчення апостольського служіння, слова надії та близькості Церкви до стражденного народу». Він також згадав про служіння єпископа-емерита Гліба Лончини, учасника делегації, який свідомо обрав життя в Україні як знак солідарності з Батьківщиною своїх предків.




























Департамент інформації УГКЦ