9–10 лютого 2026 року Божого у Катедральному соборі Преображення Христового в місті Коломиї у рамках формаційних зустрічей священнослужителів Коломийської єпархії УГКЦ відбулися дві конференції, присвячені Єрусалимській Біблії та темі «Наука про євангелізаційне служіння в УГКЦ».

У формаційних днях взяли участь священники єпархії, а також Преосвященні владики, які розпочали зустрічі спільною молитвою, підкреслюючи духовний вимір і значення цих заходів для пастирського служіння.

У понеділок, 9 лютого, молитву на початок богословського заходу очолив Преосвященний владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийської єпархії УГКЦ.У своєму слові Преосвященний владика Петро висловив щиру вдячність о. д-ру Роману Лабі за плідну наукову та формаційну працю на благо Церкви. Також владика подякував Преосвященному владиці Йосафату Мощичу за його присутність і служіння, згадавши спільну історію єпархій та наголосивши на зростанні кількості священнослужителів у єпархії майже втричі за час його архипастирського служіння.

У вівторок, 10 лютого, наукову конференцію розпочав молитвою — Преосвященний владика Василій Івасюк, правлячий архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ.

Першою з двох доповідей, що відбувалися впродовж двох днів, стала презентація Єрусалимської Біблії, яку провів о. д-р Роман Лаба. Доповідач окреслив унікальні риси цього біблійного видання, зокрема його наукову ґрунтовність, богословську глибину та виразну христологічну спрямованість. Особливу увагу було звернено на принцип читання Святого Письма, за яким Біблія пояснюється Біблією, а Старий Завіт часто інтерпретується у світлі Нового.

Єрусалимська Біблія подає Святе Письмо як єдине богословське ціле, у якому текст, символ, історія та культура Ізраїля поєднуються між собою. Саме тому під час презентації наголошувалося, що новозавітні тексти не виникають у вакуумі: євангелисти й апостоли мислять категоріями Старого Завіту, послуговуються його образами, символами та богословськими схемами. Навіть короткі висловлювання Ісуса Христа можуть одночасно відсилати до Мойсея, пророків і храмової традиції. Через примітки та паралельні місця Єрусалимська Біблія робить ці зв’язки видимими для читача.

Важливою рисою цього видання є типологічне читання Святого Письма, у якому події, особи та реалії Старого Завіту представлені як прообрази того, що остаточно об’являється в Христі. Такий підхід не є довільною алегорією, а глибоко вкорінений у християнській традиції, зокрема в богослов’ї Отців Церкви.

Окрему увагу під час лекції було приділено значенню біблійних слів і символів. У примітках Єрусалимської Біблії часто пояснюється ширший семітський контекст окремих понять. Класичним прикладом є слово «дім», яке в біблійному розумінні означає не лише будівлю, а передусім родину, рід і спадкову спільноту. Притча про дім, збудований на скелі або на піску, вказує не на зовнішню побожність, а на фундамент людського життя: скеля є образом Бога та Його Завіту, тоді як пісок символізує все минуще й безкорінне. Лише той, хто не тільки слухає, але й виконує Слово Христа, будує своє життя на основі, здатній вистояти під час випробувань.

Після завершення презентації Преосвященний владика Василій Івасюк висловив щиру подяку о. д-ру Роману Лабі за глибоку, змістовну та надзвичайно корисну лекцію.

Наступною частиною доповіді стала наука про євангелізаційне служіння в УГКЦ, яку виголосив Преосвященний владика Йосафат Мощич, голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах євангелізації. Владика окреслив ключові поняття керигми, євангелізації та катехизації, наголосивши на їхньому взаємозв’язку та послідовності.

Особливу увагу було звернено на Школу благовісті, ініційовану Патріаршою комісією у справах євангелізації, як шлях формації людей через керигму, євангелізацію та катехизацію — з метою виховання свідомих, освічених і духовно збагачених християн. Владика підкреслив, що проголошення керигми — благої вісті про спасіння — повинно передувати катехизації та бути спрямованим до широких верств суспільства.

На завершення конференції Преосвященний владика Василій Івасюк подякував владиці Йосафату за змістовне слово та побажав йому Соломонової мудрості, Давидової покори й Божого благословення.

Упродовж обох днів священнослужителі мали можливість ставити запитання, брати активну участь в обговореннях і ділитися власним пастирським досвідом, що сприяло живому діалогу та поглибленню формаційного процесу.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Джерело