Ці рушники вишивали рідні наших воїнів, які перебувають у полоні або зникли безвісти.

У кожному з них – історія сімʼї, історія болю, історія надії, історія краю, де живе сімʼя. Історія людини, яку чекають, і людини, яка чекає.

Дякую громадським організаціям «Жінки роду», «Народжені вільними 2024» та «Жінки ТРО», які розмістили це Всеукраїнське нагадування про сімей, які чекають, у моєму місці сили, – у ZAG Gallery.

Окрема вдячність всім, хто працює у Західному регіональному центрі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Ваша робота дуже складна. Часто емоційно виснажлива, але надзвичайно важлива.

Дякую вам за професіоналізм з людським обличчям.

Людина має стояти в центрі всього.

Наші рідні заслуговують памʼяті та надії. І віри: у нашу єдність, у нашу спільну перемогу, у те, що всі українські сімʼї дочекаються.

Сили нам.

Виставку «Рушник надії» можна оглянути у ZAG до 18 березня.

Львів, вул. Шота Руставелі, 7.