Хресна дорога – як вияв відповідальності кожної людини, перед Богом і сотвореним світом
У четвер, 18 березня до парафій містечка Мельниця-Подільська та села Гермаківка в рамках Великопосної екологічної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» завітав референт Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії отець Іван Стефанчук, щоб разом із вірними пережити глибокі моменти молитви та роздумів про відповідальність щодо довкілля.
Цього дня всі спільно молилися екологічну Хресну дорогу – молитву, яка особливо торкає серце в часі Великого посту. Роздумуючи над страстями і болями нашого Спасителя Ісуса Христа, вірні не могли оминути і страждання сучасності – біль нашої неньки України. У кожній стації звучала тиха, але глибока паралель між Христовими муками та тими випробуваннями, які сьогодні переживає наш народ: біль втрат, темрява невизначеності, але й незламна надія на Воскресіння.
Після завершення Хресної дороги отець Іван звернувся до присутніх із повчальним словом. У своїй проповіді він наголосив, що справжнє християнське життя не обмежується лише молитвою, але виявляється у щоденних вчинках. Особливу увагу він звернув на відповідальність людини за Боже створіння – довкілля, яке оточує нас.
Отець підкреслив, що екологічне навернення починається з малого: з вимкненого світла там, де воно не потрібне, з ощадливого використання води, з відповідального ставлення до ресурсів. Він нагадав, що нещодавні блекаути стали для всіх нас своєрідним випробуванням і водночас наукою – ми відчули, наскільки крихким є комфорт, до якого звикли. Цей досвід повинен навчити нас вдячності та розсудливості.
У своїй проповіді отець Іван також згадав постать св. Франциск з Асижу – святого, який особливо любив Боже створіння. Цікаво, що святий Франциск називав сонце своїм братом, а місяць і воду – сестрами. У своєму відомому гімні «Прослави Творця» він прославляв Бога через природу, навчаючи бачити у кожному створінні відблиск Божої любові. Існує також зворушлива історія про те, як Франциск приручив вовка в місті Губбіо: замість страху і насильства він обрав діалог і мир, показуючи, що любов здатна перемінювати навіть найдикіше серце.
В світлі вищесказаного Бучацький екореферент підсумував: «Нехай цей час посту стане для нас не лише періодом стриманості, але й часом оновлення нашого ставлення до Божого створіння. Бо коли ми бережемо світ довкола себе – ми виявляємо любов до Творця. А коли змінюємо себе – змінюється і світ».
На завершення зустрічі отець Іван закликав усіх до глибшого екологічного навернення. Адже справжня віра проявляється у відповідальності: перед Богом, перед ближнім і перед світом, який нам довірений. Кожен наш вчинок, навіть найменший, має значення.
