У КП «Київпастранс» триває оновлення рухомого складу. Фахівці тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо № 2 проводять плановий середній ремонт 6-го від початку року тролейбуса. Роботи над ним розпочали в березні. Про це повідомляють у комунальному підприємстві.

Як зазначила виконувачка обов’язків генерального директора КП «Київпастранс» Тетяна Тараско, такі роботи виконують працівники депо власними силами. Так, у тролейбусі провели ревізію і ремонт механічного, пневматичного та електричного обладнання, а також частково замінили елементи каркаса основи кузова. Кожен плановий середній ремонт дає змогу підвищувати надійність рухомого складу та забезпечувати комфортні умови перевезення киян і гостей міста.

Наразі триває ремонт сидінь та устаткування салону, оновлення зовнішньої обшивки. Також фахівці ремонтують конструктивні елементи кузова, а саме: елементи передньої, середньої і задньої підвіски, дверні пороги та надколісні куполи.

У межах середнього ремонту фахівці ТРЕД № 2 проведуть:

• частковий ремонт кузова;
• заміну настилу підлоги з ламінованої фанери та транспортного лінолеуму;
• ремонт каркасів пасажирських сидінь − за потреби;
• заміну обшивки пасажирських сидінь − за потреби;
• фарбування.

Такі роботи виконують планово після 100 тисяч кілометрів пробігу рухомого складу, що в середньому відповідає 2-2,5 рокам експлуатації.

У комунальному підприємстві зазначають, що середній ремонт одного тролейбуса триває близько місяця. Водночас фахівці ТРЕД № 2 змогли пришвидшити роботи. Їм вдалося організувати процес навіть у складних умовах через тимчасову відсутність електроенергії.

Паралельно планові ремонти тролейбусів виконують і в інших тролейбусних ремонтно-експлуатаційних депо КП «Київпастранс» і в Центрі технічного обслуговування тролейбусів. Це дозволяє системно підтримувати транспортні засоби у належному стані.

Нагадаємо, всі тролейбуси, що працюють на маршрутах столиці, є низькопідлоговими та пристосовані для людей із числа маломобільних груп.

Тролейбуси обладнані:

• пандусами;
• спеціальними місцями для людей, які пересуваються на кріслах колісних;
• місцями для дитячих візочків;
• зовнішньою та внутрішньою системами оголошення зупинок;
• зовнішніми інформаційними табло.

Це відповідає принципам безбар’єрності та робить громадський наземний транспорт доступним і комфортним для всіх пасажирів.