У Кам’янському відбулася міжконфесійна Хресна дорога в намірі збереження Божого створіння
Нещодавно референт Бюро УГКЦ з питань екології у Донецькому екзархаті о. Михайло Неїжмак, взяв участь у молитовних заходах у межах Великопосної ініціативи «Екологічне навернення задля збереження створіння», яка покликана поглибити усвідомлення відповідальності людини за дар Божого створіння у світлі християнської віри.
Зокрема, у храмі Преображення Господнього УГКЦ у місті Кам’янське відбулася міжконфесійна Хресна дорога, яка стала свідченням єдності християн у спільному прагненні до покаяння, оновлення та відновлення гармонії між людиною, Богом і створеним світом.
Особливого духовного змісту богослужінню надала перша стація Хресної дороги, яка супроводжувалася розважаннями про відповідальність людини за збереження Богом сотвореного світу. У цих роздумах було наголошено, що гріх порушує не лише відносини людини з Богом, але й цілісність усього створіння, покликаного до участі у Божій славі.
Разом із присутніми вірянами отець Михайло підніс молитви з проханням про дар мудрості та кріпості Святого Духа, щоб у сучасному світі свідчити Божу правду всьому створінню та протистояти спокусам споживацького світогляду, який веде до руйнування Божого задуму щодо світу.
Згодом на запрошення настоятеля костелу святого Миколая м. Кам’янське, отця Адама Врубеля, Донецький екореферент долучився до ще однієї Хресної дороги. У спільній молитві віряни роздумували над таїнством Хресної жертви Христа, який своєю смертю і воскресінням відкупляє не лише людину, а й увесь світ.
«Дивлячись на Хрест Христовий, відчуймо сьогодні кожен спасаючу любов Відвічного Бога – Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» – наголосив екореферент.
У світлі духовності св. Франциска з Асижу, покровителя захисників Божого створіння, у році якого зараз перебуваємо, ці роздуми набувають особливої глибини. Святий Франциск бачив у кожному створінні відблиск Божої любові, акцентував на євхаристійному сприйнятті світу – як Дару, за який людина покликана дякувати і який має берегти з любов’ю та смиренням.
Проведення подібних ініціатив у час Великого посту є важливим свідченням того, що турбота про створіння є невід’ємною частиною християнського покликання та живим виявом віри, яка діє через любов.