«У жодній методичці чи технічній літературі не написано, як діяти після масованого обстрілу… Цьому не вчать в інституті. Такого досвіду просто не існувало до повномасштабного вторгнення», – згадує перші дні великої війни наш колега пан Артем.

В «Укренерго» чоловік працює вже 24 роки. Починав у мирний час, коли головними завданнями були планові ремонти та модернізація високовольтної мережі. Сьогодні ж Артем – провідний інженер з релейного захисту і протиаварійної автоматики у прикордонному регіоні, який чи не щодня потерпає від ворожих обстрілів.

«Мирні часи тепер здаються іншим життям. Сьогодні наша буденність – це біг по колу: відновили, заживили, працює – прилетіло знову. І ми знову «з нуля» відбудовуємо», – із сумом констатує колега.

Робота релейника – дуже відповідальна. Саме пан Артем та його колеги відповідають за те, щоб автоматика спрацьовувала миттєво, рятуючи дороговартісне обладнання від виходу з ладу. Вартість помилки тут вимірюється мільйонами, а найкраща ознака правильного рішення – стабільне енергозабезпечення для багатьох громад. «Хлопці, які прийшли нещодавно, пройшли «школу молодого бійця» за лічені тижні. Одразу під обстрілами, одразу з відповідальністю за людські життя. Це важко, але ми тримаємось разом», – розповідає інженер.

Попри небезпеку і втому – пан Артем зберігає мотивацію до праці. Його рецепт стійкості простий: результат, який можна побачити на власні очі. «Коли вмикаємо обладнання і знаємо, що в оселях людей знову є світло – це радість, яку словами не передати. Наш свідомий вибір – бути корисними Україні тут і зараз», – каже він.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені під час ліквідації наслідків аварій, цьогоріч пан Артем був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Втім, цю високу нагороду він сприймає як відзнаку для всієї команди, з якою працює поруч.

Дякуємо колезі за професіоналізм та незламний характер. Пишаємося тим, що пліч-о-пліч з нами працюють такі люди. Незламність не згасає!