На перших двох фото – маленька Ірина Фаріон. На третьому – вона вже зі своєю маленькою донечкою Софією, у сонячній і мирній Одесі наприкінці 90-х.

Сьогодні Ірині Дмитрівні виповнилося б 62 роки.

Львівщина памʼятає. Очікує справедливого вироку для вбивці. Перечитує книжки, переглядає гострі, як скальпель, ефіри…

Але, мабуть, найсильніше спогади болять та гріють рідних. Бо для них Ірина Дмитрівна – не лише голос, позиція чи символ. Вона – мама, бабуся, близька людина.

Дякую Софії, що поділилася зі мною цими фото. І дякую, що дозволила показати їх людям, які, можливо, не знали Ірину Фаріон особисто, але точно знали її як мовознавицю, українку з активною громадянською позицією і дуже сильну людину.

Світла памʼять.