Сьогодні разом очільником Рівненської обласної військової адміністрації Олександром Ковалем обговорили проблематику поводження із самозалісненими землями.

Відкрита дискусія за участі керівників громад Житомирщини та Рівненщини, Держекоінспекції Поліського округу, лісових господарств та правоохоронних органів мала на меті напрацювання пропозицій, що дозволять врегулювати чинні законодавчі колізії, прибрати причини непорозумінь між громадами та органами контролю, а також підвищити рівень захисту лісових насаджень.

Наші регіони є одними з найбільш заліснених в Україні, тому це питання стоїть для нас дуже гостро.

На Житомирщині ідентифіковано понад 23 тисячі гектарів самозаліснених ділянок. Ми активно працюємо над їх передачею законним користувачам – це стратегічне завдання у межах виконання рішення РНБО та Указу Президента України Володимира Зеленського щодо відновлення лісів.

Наша область є лідером в цьому процесі. Ми достроково перевиконали погоджену з лісівниками до 2027 року програму з передачі 10 тисяч гектарів самозаліснених земель. Це результат злагодженої роботи обласної військової адміністрації та громад.

Водночас існують суперечності між Земельним та Лісовим кодексами України, які призводять до того, що громади не в змозі ефективно користуватися такими землями й навіть ризикують отримати значні штрафи за неналежну охорону лісових насаджень.

Ситуація часто стає парадоксальною. Місцева влада сама фіксує незаконні вирубки, викликає інспекцію для документування злочину, а в результаті отримує багатомільйонний штраф який мають сплатити з бюджету або оскаржувати рішення у судах. Якщо правоохоронці не знаходять конкретного винуватця незаконних рубок, відповідальність автоматично лягає на власника землі.
Громада не користується ресурсом, але змушена платити за злочини третіх осіб лише за те, що виявила ініціативу навести лад.

Наразі є декілька шляхів вирішення ситуації що склалася. По-перше, це досвід Брусилівської громади, яка створила власне комунальне підприємство для охорони таких земель. Хоча і в їх випадку є прогалини в законодавстві щодо оформлення лісорубних квитків.

По-друге, прискорена передача ділянок професійним лісогосподарським структурам – державним чи комунальним.

Але головне – нам потрібна чітка позиція профільних міністерств та зміни до законодавства на державному рівні, щоб громади також мали можливість ефективно користуватись наявним на їх території ресурсом, зокрема для забезпечення соціальних закладів паливом, використання деревини.

Ідентифікація самозаліснених земель має стати інструментом розвитку лісового фонду та громад, а не фінансовою пасткою чи тягарем.

Житомирщина та Рівненщина готові бути пілотними майданчиками для впровадження нових справедливих правил.

Продовжуємо працювати в областях для фінального рішення та подальшого розгляду на рівні Уряду.