Сьогодні, 17 травня, Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Ми згадуємо мільйони людей, які постраждали від радянського тоталітарного режиму, репресій і депортацій. Тих, кого посеред ночі забирали «чорні воронки». Тих, хто загинув від виснаження в таборах. Тих, чиї імена намагалися стерти з історії, засипаючи вапном у безіменних ровах Биківні, Дем’янового Лазу та тисяч інших місць масових страт.

Ми вивчили головний урок історії – тоталітаризм боїться передусім сили спротиву і правди. Тому, зберігаючи пам’ять про жертв тоталітаризму, продовжуємо боротьбу за свободу і незалежність своєї держави.

Незламність українців – від покоління «Розстріляного відродження» до сучасних Захисників і Захисниць – доводить, що український дух неможливо знищити. Ми обираємо шлях свободи і демократії, а збереження національної пам’яті лишається важливою складовою протидії пропаганді та захисту власної ідентичності.

Ми також розуміємо, що для досягнення справедливого й тривалого миру та подолання тоталітарних ідеологій потрібна консолідація зусиль України й міжнародної спільноти. Передусім – для протидії злочинам режиму російської федерації та її союзників.