26 липня владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирський візит до парафії святого великомученика і цілителя Пантелеймона у с. Солець Трускавецького деканату. З нагоди 125-річчя освячення храму архиєрей у співслужінні місцевого духовенства очолив Божественну Літургію.

Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу на те, що євангельське чудо помноження хлібів (Мт 14, 14-22) відкриває правду про Бога, Який є джерелом життя та надії. «Це дійство помноження хлібів для п’ять тисяч людей Ісус Христос учинив, згадуючи старозавітну подію, коли Божий народ сорок років подорожував пустелею. Найважливішою наукою, що її дав Господь Бог тоді своєму народові, було те, що успіх мандрівки ізраїльтян, тобто можливість посісти обітовану землю, не залежить від їхньої здатності долати труднощі. Успіх залежить від Бога, Господь є господарем життя, Він дає воду серед пустелі, життя серед смерті, світло серед темряви, надію серед відчаю», – наголосив єпископ.

Архиєрей також підкреслив, що Господь бажає діяти у світі через людину, тому кожен християнин покликаний відповідати на потреби ближніх власними дарами і служінням. «У пустелі учні були готові розпустити людей по селах, щоб вони купили собі поживу. Однак Ісус на це промовив: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти”. Як часто ми чуємо нарікання багатьох людей: чому Бог не зробить щось …, чому Він не нагодує голодних …та інше? Ми, здається забули, що Бог “робить щось” часто через нас, ми є Його знаряддям, членами Його Тіла. Він показує свою турботу до ближніх через нас, саме ми є Його людьми, Його народом, Його Церквою. Ми повинні принести все, що ми маємо – наші п’ять хлібів і дві риби – до Христа. Він поблагословить те, що ми принесли і використає, щоб допомогти нам і нашим ближнім у потребі», – зауважив владика Ярослав.

Продовжуючи роздуми, проповідник закликав не применшувати власних можливостей, адже навіть невеликий дар може стати початком великих змін. «Сьогодні Христос говорить також і нам: Я маю завдання для вас, яке ніхто інший крім вас не зможе виконати. Не обов’язково нам володіти великими талантами, щоб служити Богові. Ми є корисними тим, що маємо», – зазначив єпископ.

Оскільки цього дня парафія відзначала храмовий празник, єпископ звернув увагу на постать святого великомученика і цілителя Пантелеймона – небесного покровителя храму, життя якого стало прикладом служіння Богові та ближнім. «Як свідчить житіє, юнак прийняв Христа як свого Спасителя та охрестився. Почавши безкоштовно лікувати людей, тим самим позбавив прибутку багатьох поганських лікарів, тож невдовзі на нього надійшов донос імператорові. За сповідування християнської віри Пантелеймон був підданий тортурам та загинув мученицькою смертю приблизно 305 р.», – пригадав архиєрей.

Єпископ наголосив, що покликання до святості стосується кожної людини, адже саме через єдність із Богом людське життя знаходить свою повноту. «Слово “святий”, що походить від єврейського слова “кадош”, означає “відмежування, відокремлення від усього, що погане і зле, від того, що йде від лукавого”. Створена на образ Бога (пор. Бут. 1, 27), кожна людина покликана набути Його подобу – святість. “Святими ви мусите бути, бо я – святий, Господь, Бог ваш”. Святі – це люди, які тут, на землі, живуть вічними Божественними істинами», – підкреслив владика Ярослав.

Архиєрей закликав вірних ділитися даром віри та любові, дозволяючи Богові діяти через власне життя. «Наша жива віра та приклад діяльної любові є дуже великим здобутком у розбудові Христової Церкви та християнського суспільства. Дозвольмо Богові творити через нас дива, кормити тих, хто є голодний, знаходити загублених, підтримувати пригноблених, повертати надію та мету життя розчарованим», – закликав єпископ.

На завершення владика Ярослав провів паралель із сучасними випробуваннями українського народу, наголосивши, що перемога потребує відповідальності й особистого внеску кожного. «Уже п’ятий рік ми живемо в умовах війни, страждають міста і села, від обстрілів гинуть люди, по всій лінії фронту ідуть важкі бої, і для того щоб захистити сьогодні нашу землю, країну, кожен з нас повинен внести свій посильний внесок. Маємо відчути, як українське суспільство, як народ, що ми повинні боронити свою Батьківщину відповідно до дарів, завдань і покликань кожного з нас», – наголосив архиєрей.

Після Божественної Літургії владика Ярослав привітав духовенство та вірних із 125-літтям освячення храму, подякувавши всім, хто впродовж поколінь дбав про святиню, зберігав віру та розвивав парафіяльне життя. «Сьогодні хочу щиро привітати всіх парафіян із 125-літтям освячення вашої святині. За час свого існування цей храм прийняв тисячі людей, які зверталися в молитві до Господа і були вислухані. Сюди приходили дорослі й діти, тут вірні нашої Церкви приймали Святі Тайни; звідси, із цієї церкви, тіла багатьох наших християн провадили на вічний спочинок. Священники, які служили в цьому храмі, через Божу благодать допомогли багатьом людям отримати прощення гріхів, кормили Небесним Хлібом, щоб могти прямувати дорогою до Царства Божого», – наголосив владика Ярослав.

Єпископ побажав, щоб храм і надалі залишався місцем живої віри, молитви та духовного зростання. «Нехай цей храм і надалі буде місцем нашої постійної зустрічі з Богом. Нехай у цих стінах безнастанно лунає заклик Божого Слова до навернення та освячення через часте приймання Святих Тайн Покаяння та Євхаристії», – побажав владика.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело