У неділю, 09 серпня, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирський візит до парафії Успіння Пресвятої Богородиці у с. Никловичі Рудківського деканату. З нагоди 100-річчя освячення храму архиєрей у співслужінні протосинкела єпархії о. Романа Андрійовського, адміністратора парафії о. Андрія Мелешка та священників Рудківського деканату відслужив Божественну Літургію.

Під час проповіді (див. повний текст проповіді) владика Ярослав звернув увагу на віру як центральну тему євангельської розповіді (Мт. 17, 14-23), яка дає силу протистояти злу. Єпископ наголосив, що слабкість учнів була пов’язана передусім із недостатністю їхньої віри. «Основною темою і причиною цієї слабкості є невіра і мала віра, адже для віри немає нічого неможливого. Проблема полягає в тому, щоб наша мала віра, перед лицем зла не заламалася в невіру, яка нічого не може, але сталася вірою, яка може все у Христі Господі», – наголосив владика Ярослав.

Водночас архиєрей підкреслив, що віра вимагає постійного слухання Божого слова і його виконання у щоденному житті. «Саме віра уможливлює присутність “неприсутнього” Бога, а полягає вона у слуханні і виконанні Його слів (Мт. 7, 21.24). Ісус буде взятий з цього світу, і місія буде продовжена Його учнями (пор. Мт. 21,18-20). Церква завдяки тому, що слухає Ісуса, стається такою, як Він – переможницею зла», – зазначив єпископ.

Окремо владика Ярослав звернув увагу на виклик, який постає перед християнином після святкових богослужінь, коли потрібно переносити пережите у звичайне життя. «Як переживати свято Преображення і славу на горі у буденності життя, яке часто затьмарене і спокушуване через зло у світі. Як принести в “щоденне сьогодні” вже звершену Ісусом перемогу над злом, яку таїнственно святкуємо на Божественній Літургії? Як переживати неділю у понеділок і впродовж цілого тижня?» – запитав архиєрей.

Говорячи про присутність Христа у житті Церкви, єпископ наголосив, що після Вознесіння Господь не залишив своїх учнів, а продовжує діяти серед них силою свого Воскресіння. «Ісус, Який остаточно піднісся догори і вступив до неба, є і надалі присутній серед своїх завдяки своїй спасительній силі Воскресіння. Він не відійшов, але надалі є присутнім, щоб продовжувати боротьбу зі злом у своїй Церкві», – наголосив владика Ярослав.

Відтак архиєрей пояснив, що віра повинна постійно зростати, навіть якщо спочатку вона є малою. «Важливо, щоб і віра учнів була такою ж динамічною у прогресії постійного зростання. Так із малої віри можна прийти до сповнення великих речей, бо нема нічого неможливого для того, хто вірує (пор. Мк 9, 23)», – зазначив єпископ.

Пояснюючи завдання християнина перед обличчям людських страждань і труднощів, владика Ярослав закликав вести людей до Христа. «Тому ми повинні пам’ятати, що ми послані в цей світ для того, щоб кожного зраненого, розбитого привести до Христа, стати настільки прозорими, настільки непомітними, щоб люди ввійшли у спілкування із Ісусом, до Якого ми їх привели», – закликав архиєрей.

Важливим засобом зростання у вірі є молитва та праця над собою. «Для сповнення християнської місії треба пройти шляхом молитви й посту. Не тільки посту в тому розумінні, в якому ми про нього говоримо так часто, тобто поміркованість в їжі. Але також і духовного посту, тобто у відмові, або вірніше свободі від усього того, що нас поневолює, від усього того, що нас приваблює в грісі», – наголосив владика Ярослав.

З нагоди 100-ліття освячення храму єпископ також окреслив його значення для життя громади та виховання наступних поколінь. «Сьогодні, коли святкуємо 100 ліття освячення храму у вашому селі, хочу наголосити на тому, що він був і залишається духовною святинею, місцем Божої присутності, домом молитви, школою української духовності і національної свідомості», – наголосив владика Ярослав.

Завершуючи проповідь, архиєрей закликав до молитви за Україну та її захисників. «Просімо нашого Господа, щоб Він укріпив нашу слабку віру, щоб і надалі проявляв свою силу в нашому народі особливо в час війни. В довірі до Господа огортаємо молитвою кожного нашого воїна, всі родини наших військовослужбовців, усіх людей доброї волі, які живуть неустанною турботою про захисників нашої Батьківщини, терплячих і страждаючих», – закликав єпископ.

Після Божественної Літургії владика Ярослав привітав о. Андрія Мелешка, духовенство та вірних із 100-літтям освячення храму, подякувавши всім, хто впродовж поколінь дбав про святиню, зберігав віру та розвивав парафіяльне життя. «З нагоди столітнього ювілею вашої святині, хочу щиро привітати всіх парафіян. За час свого існування цей храм прийняв тисячі людей, які зверталися в молитві до Господа і були вислухані. Сюди приходили дорослі й діти, тут вірні нашої Церкви приймали Святі Тайни; звідси, із цієї церкви, тіла багатьох наших християн провадили на вічний спочинок. Священники, які служили в цьому храмі, через Божу благодать допомогли багатьом людям отримати прощення гріхів, кормили Небесним Хлібом, щоб могти прямувати дорогою до Царства Божого», – наголосив владика Ярослав.

Єпископ побажав, щоб храм і надалі залишався місцем живої віри, молитви та духовного зростання. «Нехай цей храм і надалі буде місцем нашої постійної зустрічі з Богом. Нехай у цих стінах безнастанно лунає заклик Божого Слова до навернення та освячення через часте приймання Святих Тайн Покаяння та Євхаристії», – побажав владика.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії 

ФОТОРЕПОРТАЖ

Джерело