Працювати в освіті у прифронтовому Запоріжжі – це щодня знаходити сили і для себе, і для дітей. Після тривожної ночі повертати їх до навчання. Підтримувати. Давати відчуття стабільності там, де її так не вистачає.
Ми будуємо «підземні» школи та дитсадки, облаштовуємо укриття й навчально-практичні центри, повертаємо очне навчання. Але саме вчителі, вихователі, викладачі наповнюють усе це життям.
Дякую освітянам Запорізької області за витримку, турботу про дітей і сили, які ви знаходите для них щодня.
