З 5 по 7 жовтня відбувся перший тур реколекцій для священнослужителів Коломийської єпархії УГКЦ. Упродовж цих днів священнослужителі мали нагоду спільно молитися: утреню, часи, Божественну Літургію та вечірню, а також слухати науки реколектанта — о. Віталія Храбатина.

В одній із наук о. Віталій Храбатин роздумував над притчею про блудного сина та Божим милосердям. Він звернув увагу на те, що молодший син сприйняв свободу як можливість жити без батька, розтративши отриману частину майна. Відійшовши від дому, він, зрештою, опинився у найбільшому рабстві — пас свиней, а їжею для нього стала порція, призначена для них.
Опам’ятавшись, син вирішує повернутися до батька. Однак його рішення спочатку було недосконалим: він хотів попросити, щоб батько прийняв його як одного з наймитів. Та батько не дозволив йому завершити свою промову — вийшов йому назустріч і повернув гідність сина.

Реколектант підкреслив, що подібно Господь у Таїнстві Покаяння постійно відновлює в людині образ Божої присутності. Бог не лише приймає того, хто повертається, але прагне повернути йому втрачену гідність.

Окремо о. Віталій звернув увагу на постать старшого сина. Він також не почувався по-справжньому вільним і не усвідомлював любові батька. Батько виходить назустріч обом синам, прагнучи здобути і одного, і другого.

«Ти завжди зі мною, і все моє — твоє», — говорить батько старшому синові. Проте притча залишається відкритою: ми не знаємо, чи старший син увійшов на бенкет.

За словами реколектанта, у цій притчі кожен може побачити себе — трохи в молодшому, а трохи у старшому синові. Христос показує, що навіть у духовному житті людина може чинити не те, що є необхідним у конкретний момент, тому потребує постійного навернення та уважного слухання Святого Духа.
6 жовтня до священнослужителів завітав владика Петро Голіней. Єпископ спільно з духовенством молився утреню, у храмі Малої базиліки Зарваницької Матері Божої, яку очолив о. Роман Гринів разом з дияконом Максим Федюк, а також часи.
Після чого владика Петро очолив Архиєрейську Божественну Літургію Співслужили єпископу: о. м. Дмитро Квич, настоятель храму о. Василь Нагорняк, синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Роман Кіцелюк, економ єпархії, диякон Максим Федюк та численне духовенство.

У проповіді о. Віталій Храбатин роздумував над покликанням апостолів та їхньою відповіддю на поклик Христа. За його словами, покликання стало лише першою частиною їхньої історії, а друга — це відповідь, яка започаткувала дорогу постійного навернення та осмислення того, ким є Христос.
Реколектант зауважив, що християнина можна побачити за тим, як він очікує зустрічі з Христом: як той, хто чекає свого пана, чи як той, хто відбуває панщину. У першому випадку навіть очікування суду може стати радісним, адже це очікування зустрічі з Господом.

О. Віталій також наголосив, що світлиця, про яку йдеться в Євангелії, може бути для нас образом храму — місця, де звершується молитва. Христос, Який є благим, приходить до своїх учнів посеред їхнього страху.

«Літургія є вчителькою нашого життя», — зазначив реколектант, звертаючи увагу на слова щоденної молитви «Подай, Господи». У молитві людина просить Бога послати добрих людей, яких вона зустріне, людей миру. Водночас, стаючи в Божій присутності, усвідомлює власну гріховність і просить: «Прости, Господи, наші гріхи».

Після цього людина просить у Бога всього, що є корисним і добрим для її духовного зростання. «До цього часу я мав історію, а тепер дай мені цей час використати добре, щоб, коли прийде остання хвилина, я міг без страху стати перед Тобою і бути виправданим», — підсумував о. Віталій.

Після Божественної Літургії духовенство спільно заспівало «Боже великий, єдиний», після чого зробили спільну світлину.
Реколекції продовжилися паралітургійними богослужіннями та духовними науками, які провадив о. Віталій Храбатин. Під час наук священнослужителі мали нагоду поглибити роздуми над покликанням, наверненням, Божим милосердям та особистими стосунками з Господом.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ

Джерело