Митрополит Володимир очолив урочистості з нагоди 265-річчя храму святої великомучениці Параскеви у селі Велика Тур’я
У неділю, 25 жовтня, у селі Велика Тур’я, Долинського протопресвітеріату, відбулася особлива духовна подія — відзначення 265-річчя храму святої великомучениці Параскеви. Ця поважна дата стала нагодою зібратися вірним у спільній молитві, подякувати Господу за збережену святиню та вшанувати багатовікову духовну спадщину рідного села. З нагоди ювілею до Великої Тур’ї завітав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.
Урочистості розпочалися святковою зустріччю Владики Володимира на подвір’ї храму. Молодь, разом з адміністратором парафії о. Михайлом Міхнеєм, духовенством і парафіянами, привітала Митрополита та запросила його очолити Архієрейську Божественну Літургію в 265-річній святині.
Під час богослужіння Владиці Володимиру співслужили адміністратор парафії о. Михайло Міхней та духовенство Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Після прочитання уривка зі Святого Євангелія Владика Володимир звернувся до вірних із проповіддю про притчу про сіяча (Лк. 8, 5–15). Роздумуючи над євангельською розповіддю, Архієрей наголосив, що зерно символізує Боже Слово, а ґрунт — людське серце, яке по-різному сприймає Господню науку. Він пояснив, що, як для доброго врожаю необхідно належно підготувати землю й очистити її від бур’янів, так і людське серце потребує духовного очищення та готовності приймати Боже вчення.
«Сьогоднішня притча про сіяча і зерно, яке падає на різний ґрунт, має за мету пояснити нам, яку велику роль у нашому житті відіграє Боже Слово. Ми щонеділі і свята приходимо у храм Божий, щоб почути це Слово і зробити його дороговказом нашого життя», — наголосив Митрополит.
Проповідник підкреслив, що наука Ісуса Христа походить від Небесного Отця, а тому кожен християнин покликаний приймати її відкритим серцем і втілювати у своєму житті, примножуючи добрі вчинки.
«Які щасливі є ті люди, які своїми серцями стали подібні до доброї землі! І, напевне, кожен тут присутній бажав би, щоб це було його серце. Але для того, щоб здійснилося наше бажання, все залежить від нас самих, як будемо сприймати Слова життя вічного», — звернувся до вірних Архієрей.
З нагоди 265-річчя храму святої великомучениці Параскеви Владика Володимир також згадав про історичні випробування, які пережили святиня та український народ упродовж століть. Він зауважив, що стіни храму могли б розповісти про багато радісних і сумних подій, однак ювілей є передусім нагодою дякувати Богові за збережену святиню, віру та можливість вільно молитися.
«Коли б стіни цього святого храму могли говорити, вони розказали б нам багато радісних подій і фактів, але і немало сумних. Але сьогодні не слід нам ні сумувати, ні нарікати, а дякувати і славити Бога за все, що упродовж століть доводилося нашим предкам і нам особисто пережити і перенести», — зазначив Владика Володимир.
Архієпископ пригадав, що храм разом зі своїми вірними пережив австрійське панування, Першу світову війну, період міжвоєнної Польщі, Другу світову війну та радянський режим, який супроводжувався переслідуванням Церкви й поширенням атеїзму. Попри всі випробування, український народ зберіг віру та любов до своєї Церкви.
«Дякуємо Богові й за те, що дав нам пережити це страшне лихоліття царства сатани, яке розсипалося на наших очах. Господь Бог просвітив людей і зруйнував це царство злого духа та дав можливість вийти з підпілля, з катакомб, гулагів і тюрем мільйонам людських жертв, що любили святу Церкву і Батьківщину Україну», — наголосив проповідник.
Окрему увагу Владика Володимир приділив сучасній російсько-українській війні. Він закликав вірних молитися за Україну, її Захисників і Захисниць, за родини, які чекають на повернення своїх рідних із фронту, та за всіх, хто віддає життя за свободу й незалежність держави.
«Молімось до Бога за нашу Батьківщину Україну, а особливо, в цей час жорстокої війни, за наших Воїнів, батьків і матерів, синів і дочок, братів і сестер, тих, хто бореться і здобуває волю і незалежність України, віддаючи своє життя на жертовник Батьківщини», — закликав Архієрей.
Завершуючи проповідь, Митрополит наголосив на спільній відповідальності українців за майбутнє своєї держави та звернувся до Господа з молитвою про перемогу й справедливий мир.
Після спільної молитви з нагоди ювілею храму Владика Володимир висловив вдячність людям, які своєю працею та служінням сприяють духовному розвитку парафії. Особливу подяку Митрополит адресував адміністратору парафії о. Михайлові Міхнею за його жертовне служіння, турботу про громаду та працю задля розвитку парафіяльного життя.
Своєю чергою, о. Михайло Міхней подякував Владиці Володимиру за візит до Великої Тур’ї та спільну молитву з парафіянами. Він відзначив, що ця подія стала важливою для громади, об’єднавши вірних навколо спільної віри, любові до рідного краю та відповідальності за збереження духовних традицій.
Відтак Митрополит Володимир вручив подячні грамоти активним парафіянами, жертводавцям та диригентам місцевого церковного хору, відзначивши їхні старання та внесок у розвиток парафіяльної громади. Опісля у храмі пролунало многоліття для всіх присутніх.
Відтак на церковному подвір’ї присутні піднесли панахиду за місцевих Захисників України, які віддали своє життя за волю та незалежність нашої держави.
Опісля спільної молитви, відбулося освячення води, якою згодом поблагословили всіх присутніх.
Відтак учасники святкування спільно помолилися за Україну, виконавши духовний гімн «Боже великий, єдиний», та просили Господа про заступництво для українського війська, перемогу України й настання справедливого миру.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ









