​​#голосиУПА

💬«Перед європейськими народами стоїть питання організації збройної оборони перед новим жорстоким окупантом, – писав Дмитро Маївський наприкінці Другої світової війни. – Всі минулі сварки за межу чи історичну кривду мусять зникнути, бо на порядку дня стали великі проблеми збереження вікової національної культури, захист земляків, що вже завтра можуть стати невільниками і жертвами великої тюрми народів».

Дмитро Маївський був ерудованим, знав кілька мов, опанував військову справу на практиці, очолюючи партизанські загони, навчав однодумців конспірації у підпіллі.

У націоналістичне підпілля він прийшов у неповні 20 років. Боровся за вільну Україну проти всіх окупаційних влад, за що поплатився роками ув’язнення.

Під його керівництвом на початку Другої світової війни в 1939-му створювалася регіональна українська адміністрація у містечках та селах на Галичині. А з початком німецько-радянської війни Маївський формував та координував українське підпілля на Житомирщині та Вінниччині, займався агітацією.

У 1945-му, розуміючи неспівмірність сил повстанців і комуністичної тоталітарної машини, Маївський наполіг на переговорах із радянським урядом щодо перемир’я за умови виходу України зі складу СРСР. Однак переговори лише показали, що компроміс з комуністичним режимом неможливий.

Український підпільник проникливо охарактеризував СРСР: «Це суміш суперечностей, де штучно пов'язані ідеї інтернаціоналізму з московським імперіялістичним месіянством, ідеї демократії з диктатурою, ідеї «найгуманістичніших» утопій з диким режимом нищення всякої індивідуальности, ідеї рівности народів з першенством Росії і російського народу, ідеї федерації з деспотичним централізмом, атеїзм з використовуванням церкви для своїх цілей, протифашистські кличі з творенням власного фашизму, ідеї «миру» з крайнім мілітаризмом, заяви про невтручання в чужі внутрішні справи з імпортуванням іншим народам внутрішнього розкладу і анархії».

Загинув Дмитро Маївський у грудні 1945 року. Восени того ж року йому доручили зустрітися зі Степаном Бандерою, який вийшов на волю з нацистського концтабору, щоб прояснити питання керівництва національно-визвольним рухом. Маївському з побратимом Дмитром Грицаєм пощастило перетнути Польщу та Чехословаччину. Та на кордоні Чехословаччини і Західної Німеччини – останньому, який відділяв їх від вільного світу, підпільники потрапили в засідку чехословацької поліції. Дмитро Маївський загинув на місці.

#командириУПА #УПА80 #БоролисяПоборемо