#історії_героїв

Час стирає з пам’яті окремі фрагменти, події зливаються в один суцільний нескінченний день 24 лютого 2022 року. Але у кожного воїна є свої незабутні історії.

Один з найважчих епізодів повномасштабної війни для бійця 53-ї ОМБр Олега – бій у смт Нікольське Маріупольського району. Там він отримав важке поранення – 3-сантиметровий уламок потрапив у плече і зламав лопатку.

– Це була важка операція. На нас виїхали чотири ворожих танки, над посадкою кружляв російський гелікоптер. Вогонь був дуже потужний, – згадує Олег.

Командир говорить, що усі його бійці – герої, адже продовжують виконувати завдання у будь-якій ситуації, навіть найнебезпечнішій.
– Коли іде щільний обстріл, то не кожен може знайти в собі сили встати і переміститися з однієї точки в іншу. Зробити ці кроки – теж героїзм. Так само, як перевезти БК під обстрілом тощо. Так, страшно, але якщо не ми, то хто?

Вдома на Олега чекають мати та дружина. Намагається телефонувати їм якомога частіше, адже, як зізнається, після розмов з ними на душі стає легше. Найбільше командир мріє про мир та повернення додому. Але запевняє, що боронити державні рубежі буде, допоки матиме сили.

#Україна_тримається_на_наших_плечах