​​#FightForUkraine

5 жовтня на Донеччині загинув 42-річний Вʼячеслав Зайцев із позивним «Хортиця» – запорізький «кіборг», історик, археолог, громадський діяч.

В'ячеслав народився у селі Іванівці Василівського району на Запоріжжі. Закінчив історичний факультет Запорізького національного університету. У березні 2014-го пішов добровольцем на фронт. За плечима мав строкову службу десантника. У 79-й аеромобільній бригаді Збройних сил став гранатометником. Разом із побратимами визволяв українські міста та села, пройшов із боями сотні кілометрів. Спершу був Чонгар на межі з анексованим Росією Кримом, далі Донбас – звільнення Красного Лиману, Південний котел, Ізварине, Зеленопілля, рейд за Маріуполь і Донецький аеропорт.

На початку жовтня 2014-го захисників ДАПу інтенсивно обстрілював ворожий танк, багато бійців зазнали ушкоджень. Із гранатометників В'ячеслав залишився один. Нищив ворога, не давав противнику висунути голови. У старому терміналі отримав поранення в живіт. На щастя, воно було неважким — частково захистив бронежилет. Зайцев відмовився від евакуації, продовжив виконувати бойові завдання. Вийшов з аеропорту за тиждень, під час ротації разом із побратимами. Друге – осколкове поранення в ногу Зайцев дістав 2015-го біля села Логвинове неподалік Дебальцевого.

За бойові заслуги отримав державну нагороду — орден «За мужність» III ступеня.

Після демобілізації В'ячеслав повернувся на «Хортицю» – очолював інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника. А прийшов туди 2011-го екскурсоводом. Власне вдома його знали як знавця Запорізького краю. Займався підводною археологією: разом з однодумцями обстежили дно Дніпра, знаходили гарматні ядра часів російсько-турецької війни, речі із затонулих кораблів, зброю. Проводив онлайн-екскурсії, створив історичний блог. Очолював обласну організацію ветеранів АТО. Був депутатом Запорізької міської ради останніх двох скликань.

З першого дня повномасштабного вторгнення В'ячеслав знову став до армійських лав. Продовжував писати про важливі події країни, долучався до прямих ефірів, давав інтерв’ю, читав вірші прямо в окопах.

Про загибель В'ячеслава Зайцева стало відомо 5 жовтня. Вранці того дня він написав у фейсбуці: «Вітання з донецьких степів!!! Хочу попросити вашої допомоги на ремонт двигуна Wolksvagen T3… Переможемо разом!». А вже за шість годин під фотографією усміхненого захисника з'явилися прощальні повідомлення.

Поховали В'ячеслава Зайцева у Запоріжжі. Там на його честь перейменували вулицю Лермонтова. Залишилася дружина та 11-річна донька.
🖤🇺🇦