​​#FightForUkraine

Іван Кузьмінський був відомий в науковому колі та світі музики. Тонко розбирався у своїх темах, за що його любили на конференціях та лекторських залах. Адже його присутність означала, що тема буде розкрита до деталей.

«Читала багато постів наших спільних френдів і колег, які горювали та писали про Івана. Хтось згадував, що разом готували статті та було багато спільних планів. Хтось разом виступав на наукових конференціях. Разом працювали. Разом записували інтерв’ю. Разом щось досліджували, публікували…Я читала і думала, що як багато це говорить про Івана! Наскільки він був дієвою людиною, активною, завзятою. Наскільки він любив свою справу. Це завжди відчувається в людях», – написала у фейсбуці його знайома Людмила Ващук.

Кузьмінський родом із Житомирщини, музику полюбив із дитинства, тому пішов вчитись у Бердичівську музичну школу. Згодом вивчився на хорового диригента у Житомирському державному музичному училищі імені Віктора Косенка та Київській консерваторії. Захистив кандидатську дисертацію, викладав і вчився у докторантурі в Києві. Досліджував давню українську музику, був автором наукових статей. Працював режисером на дитячому телеканалі «Малятко TV».

«Все, що виходило в ефір телеканалу «Малятко», все проходило через руки й вуха Івана. Він зробив мультиплікаційні кліпи до всіх моїх і не тільки моїх пісень, які там транслюються, він вчив, як озвучувати мультфільми, допомагав входити в образ, шукати інтонацію, мільйони українських дітей по всьому світі дивляться цей телеканал, який від самого початку свого створення був україномовним і україноцентричним», – написала співачка та композиторка Леся Горова у своєму блозі для «Цензор.НЕТ».

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт. Служив розвідником у 2-му механізованому батальйоні 67-ї окремої механізованої бригади добровольчого українського корпусу. Ефективно працював у гарячих точках. Брав участь в обороні Києва, згодом виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. У боях із російськими окупаційними військами поблизу населеного пункту Діброва, що на Луганщині загинув 17 травня від снайперської кулі. Військовому було 39-ть.

«Амбітний лідер розвідників, який робив “свою роботу”. Загинув на клаптику землі звільненої Луганщини», – написав у соцмережі його побратим по науковому та військовому чину Мирон Гордійчук.

У військового залишилась дружина та двоє дітей.❤️🖤