Йому наказали роздягтися і підняти руки. На грудях він відчув холод дула автомата. Потім – клац… Загарбник натиснув на курок. Перед очима Миколи проскочило все життя. На щастя, воно не обірвалося. Врятувало мешканця Ольгиного, що на Херсощині, забудькуватість ворога. Перед візитом до місцевого він подарував патрон якомусь малому.
За 7 місяців окупації села доля чоловіка не раз висіла на волосині. Вцілів, бо майже весь час жив у підвалі власного невеличкого складу. Приміщення потрощене, але стоїть. У хаті ж побиті вікна та двері. Дах фактично знесло. Техніку, якою він обробляв землю, – росіяни перетворили на металобрухт.
Наших чоловік зустрічав зі сльозами… І нині прагне почати все наново. Тут. В Ольгиному. Як і майже сотня людей, які повернулися додому з підняттям українського прапору.
За проєктом «Пліч-о-пліч» допоможемо із відновленням села. Воно стане ще кращим, сучаснішим. Таким його бачить Микола. Таким воно й буде.
