Вадим Кутовий отримав осколкове поранення у серце 9 березня 2023 року під Бахмутом
- Автор допису: Український інститут національної пам'яті
Вадим Кутовий був родом із села Тетерівка Черкаської області. Буквально місяць не дожив до свого 30-ліття. Він був талановитим військовим, більшість дорослого життя присвятив цій справі та захисту України. Друзі й рідні згадують Вадима як людину, яка завжди стояла на боці правди та справедливості.
Військову службу він розпочав у 19 років. У перший рік служби отримав нагороду – нагрудний знак II ступеня «За зразкову службу».
З 2014-го Вадим захищав Україну від російської агресії у лавах ЗСУ. Він побував у найгарячіших точках бойових дій на Сході країни: Пісках, Щасті, Мар'їнці, на Світлодарській дузі, у Бахмуті. Проявив себе як дієвий військовий, тож 9 січня 2016 року його нагородили медаллю «За оборону рідної держави».
З березня 2016-го Вадим служив у батальйоні спеціального призначення «Донбас-Україна». Під Мар'їнкою Донецької області отримав важке поранення з опіками та контузією. У військовому госпіталі познайомився з майбутньою дружиною Оленою, яка також служила у війську та лікувалася після контузії.
«Коли я лежала у лікарні, ми випадково зустрілись у коридорі. Потім Вадим попросив лікарів знайти мене. Я не мала навіть одягу, медики дали білу футболку і штани. Під час тієї зустрічі Вадим попросив номер телефону. На маленькому обдертому папірчику написала. Він носив цей папірчик біля грудей у коробочці з нагородою весь час», – згадує Олена.
Подружжя повінчалося під час військової служби у Лозовій на Харківщині в колі побратимів. Олена ще на восьмому місяці вагітності була під Бахмутом, евакуювала бійців. Це дало про себе знати: донька народилася з зупинкою серця та ледь вижила.
Спершу Вадим приїздив до дружини й донечки під час ротацій. У 2017 році він брав участь у боях на Луганщині, був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».
Після демобілізації встиг пожити з родиною, яка оселилася на Івано-Франківщині. Дружина згадує, що Вадим був неймовірним батьком. Працював на будівництві, а вечорами та на вихідних сам будував дім для доньки. До кінця облаштувати будинок не встиг – почалося російське повномасштабне вторгнення.
Спершу Вадим вступив до територіальної оборони в Івано-Франківську. Згодом перевівся у 109-й окремий гірсько-штурмовий батальйон. Виконував бойові завдання під Бахмутом. Був командиром групи розвідників. Під час одного з виходів у селі Білогорівка його загін потрапив під обстріл із ворожих дронів.
Посмертно Вадима Кутового нагородили медаллю «За честь і звитягу». Військовий похований на Алеї Слави в селі Чукалівка на Івано-Франківщині. Залишилися дружина Олена та 5-річна донька Анастасія. 🖤🇺🇦
