Якби це було 10 років тому, то сьогодні вулиці Донецька були б заповнені сотнями тисяч радісних і усміхнених людей, а на Донбас-арені виступала б із концертом яка-небудь зірка світової величини.

Цю картинку легко уявити – ми бачили її не раз. Але сьогодні наше місто вже вдесяте відзначає свій день в окупації.

Ми не святкуємо: за нинішніх умов не до святкувань. Однак ми пам’ятаємо, як воно було колись. А головне – працюємо, щоб нарешті повернутися додому і будувати його наново.

Збройні сили України зайдуть в Донецьк – і місто майорітиме рідними синьо-жовтими прапорами. Це не мрія – це план!

З днем міста, Донецьку!
До зустрічі!