На початку великої війни пан Юрій з Ольгиного, що на Херсонщині, перебрався з родиною до сусіднього села. В окупації протрималися два місяці. Коли стало геть тяжко, вирішили вибиратися. Найдужче з дружиною боялися за маленьких сина і доньку.
Спочатку орки не випустили. Тоді спробу повторили наступного дня. Рухалися обхідними шляхами. Часом, через болота. Де могли, їхали велосипедами. Як ні – йшли пішки. Подолали кілометрів 15. Місцеві допомогли переправитися човном через річку. Потім – довезли на тракторі…
Щойно ворога відігнали подалі, почали навідуватися до рідного села. Врешті – повернулися. Чоловік облаштував для життя кімнатку в магазині, який колись тримав. Адже обидва батьківські будинки потрощені. Самотужки ремонт не потягнуть.
Для цього і є проєкт «Пліч-о-пліч». Наша область допомагає з відновленням трьом тамтешнім селам. Такі історії, сповнені горя, мають закінчуватися тільки щасливо. У вільній Україні, яку неодмінно відбудуємо.
