Михайло Носа

Якоїсь безсонної ночі, коли думалося безладно про все і ні про що, Дмитру спала на думку геніальна ідея, як позбутися того задавненого гріха, що гриз його непомітно, але надокучливо понад 20 років. Він буде щомісяця відкладати по 100 гривень, аж поки не складе рівносильну 400 дойчмаркам суму, а тоді віднесе всі гроші тому пресвітерові, який і спокусив його, мораліста, в політиці взяти й розтринькати той клятий хабар.

200 Дойчмарк 1989 року випуску

Таких безсонних ночей у його житті було чимало й до цього, думок, геніальних, як йому попервах здавалося, ідей чи творчих задумів, відповідно, було ще більше. Він інколи чіплявся за них, гарячково обмірковував, струшуючи із себе залишки сну і відкидаючи вже й спроби трохи подрімати до ранку, додумував деталі та нюанси. І в такі натхненні хвилини йому здавалось, що ось воно щастя і повнота життя, навіщо впадати в хандру і піддаватися різним спокусам. Саме в такі безсонні ночі він, інтроверт і меланхолік, перелопачував і просівав крізь сито своє нехитре життя-буття. Щоразу вже не терпілося дочекатися ранку, щоб розпочати нове життя і втілення цих своїх ідей та задумів.

Повністю матеріал читайте незабаром в паперовій або електронній версії журналу

 

Джерело