12 листопада 2023 року, Преосвященний владика Богдан Манишин єпископ-помічник Стрийської єпархії відвідав храм святого священномученика Йосафата в м. Новий Розділ, де з нагоди храмового празника очолив архиєрейську Божественну Літургію. На подвір’ї святині єпископа вітали парох о. Роман Штігер, разом із парафіяльною спільнотою та запрошеними священнослужителями.

В часі богослужіння владика Богдан звернувся до присутніх зі проповіддю. «Сьогодні, такий важливий день для цілої нашої греко-католицької Церкви день – 400-ліття мучеництва святого священномученика Йосафата, ми переживаємо по-особливому. Але кожного разу, що б ми не переживали, празники, події, ми завжди чуємо Боже Слово. І сьогодні Євангеліє і перше, і друге, говорять нам про відповідальність. Бо вони мають спільну рису чи гасло – вони кличуть на себе відповідальність за все те, що відбувається в нас. Різниця тільки в тому, що у першому випадку жителі після того всього, що для них було вчинено, після визволення цілого краю, не хотіли взяти на себе відповідальність, а у випадку нашого великого святого, ця відповідальність передається нам», – наголосив єпископ.

«Дійсність геразинського краю – це біснуватий, який трощив усе. Але люди можуть призвичаюватися до всього. І головне, вони не поспішали нічого міняти. Вони не шукали нікого, хто міг би їм принести визволення, їм так було добре. І головне, той, хто жив з мерцями у гробах, просить Ісуса не мучити його. Це шалена маніпуляція, бо виглядає так, що Ісус приходить як мучитель. Це “гра на публіку”, щоб викликати співчуття. Для нас це дуже знакове, щоб ми могли розрізнити, що трагедія людини, котра впускає злого духа, впускає біса у своє життя, це згода на те, щоб добро яке чинить Ісус, виглядало як зло. А звільнення від диявола виглядає як мука. Диявольський крик, з уст біснуватого виставляє Бога, який визволяє, як тирана, що поневолює це створіння. Але даючи себе, Бог хоче, щоб людина уподібнилася до нього в любові. Сатана людину поневолює Бог дає людині свобідну волю, але сатана підступом, видаючи зло за добро, поневолює і обкрадає. Отже, не даймо себе звести, “лихе товариство псує добрі звичаї”, каже апостол Павло. Діалог людини з Богом відбувається у площині свободи. Бог говорить з людиною підносячи її гідність, а диявол диктує свої умови», – наголосив владика Богдан.

«”Як тобі на ім’я?”, – запитує Ісус, бо коли назвати речі своїми іменами, приходить світло та життя. І диявол знов камуфлюється, каже “Легіон, багато бо нас”. Це означення, це не ім’я і хоче кинутися в стадо свиней. Диявол не має тіла і йому будь-яка тілесна “оболонка” буде цікава. Доля стада свиней видається кращою і так він думає, що проявить свою силу. Біси намагаються перехитрити Христа, але не можна обманути Бога», – продовжив проповідник.

За словами владики Богдана, побачивши це оздоровленого біснуватого і загибель двох тисяч свиней, місцеві мешканці зробили свій висновок: «Вони зробили те, що не вдалося сатані. Сатана не зміг позбутися Ісуса, а вони це зробили. Не через страх Бога, а через страх економічних втрат вони змусили Ісуса піти і він це виконує. Правду пізнається через віру. “Біси вірують і дрижать”, каже апостол Павло. Вірою ми побачимо правду. Геразинські жителі цієї правди не хотіли бачити, бо наповнювали своє серце всім, тільки не присутністю Бога».

«Сьогодні ми бачимо реальну дійсність. Ми маємо можливість побачити Бога між нами. І чи дати йому можливість діяти залежить від свобідної волі людини. Не тільки зовнішній ворог нас атакує, є внутрішній ворог, котрий є сильніший… Щоби виграти війну, щоб зв’язати нашого ворога, ми маємо вчинити як сказав Ісус “благословляйте, не проклинайте”. Це не означає подавати руку ворогові, але ми маємо дати місце Богові, згадати про нього і тоді в нашу людську дійсність прийде перемога і вірність Богові та Україні», – наголосив владика.

Роздумуючи про життя і подвиг святого Йосафата, владика Богдан відзначив, що його діяльність припадала на час великої кризи, в якій знаходилася українська Церква, однак «святий Йосафат, бачивши ту кризу в Церкві вибрав неодружений стан, вибрав монастир, де був тільки один монах. Він не мав духівника, але заточившись в келії, міг через відповідний час самоосвіти і молитви, збагнути, що сам може бути духівником, а відтак став “душехватом”, який навертав як православних, так і протестантів».

«Тому, коли сьогодні відзначаємо пам’ять святого Йосафата, маємо запитати “Боже, яка є твоя воля сьогодні для мене?”. маємо взяти на себе обов’язок дати дітям величну і здорову освіту правди. Неомарксизм, який крокує по Україні, не має права зайти в наші навчальні заклади за допомогою різних маніпуляцій. Візьмімо на себе відповідальність як взяв святи Йосафат, котрий вмів любити аж настільки, що поклав себе на жертовник з любові до Бога і за єдність Церкви. Нехай та єдність стане для нас великим дороговказом, не недосяжною зіркою, не минулим, а тим сьогоденням, яке дає нам натхнення, щоб бачити щасливих вірних Української Греко-Католицької Церкви», – сказав владика Богдан завершуючи проповідь.

Після закінчення Літургії, владика Богдан привітав парафіян з храмовим празником. У свою чергу, о. Роман Штігер подякував єпископу за візит, спільну молитву та глибокі слова духовного повчання. А насамкінець відбувся обхід, в часі якого владика Богдан окропив усіх свяченою водою.

Джерело