Злам пошти помічника віцеспікера Держдуми РФ: агенти впливу в Сербії та кампанії медіа-впливу в ЄС

  • Автор допису:

Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm публікує нове CYBINT-дослідження, засноване на даних з листувань російських політиків та їх помічників, які викривають цікаві факти міжнародних економічних відносин РФ та Сербії. А також інші аспекти міжнародної політики, корупції та енергетичної (не)безпеки. Ці матеріали, верифіковані та підкріплені відеодоказами, розміщеними в публікації, були отримані InformNapalm завдяки хакерам команди “Кібер Спротив”.

Хто є хто. Вступне слово.

Євгеній Зобнін — особа непублічна. Має закриті для перегляду сторінки в соцмережах. Відомостей в Інтернет про нього не багато. Активісти “Кібер Спротив” вперше звернули увагу на це ім’я, досліджуючи архіви.

#BabakovLeaks — дані зі зламаної пошти віцеспікера російської Держдуми Алєксандра Бабакова. Тоді стало зрозуміло, що Зобнін, який офіційно обіймає лише посаду помічника депутата на громадських засадах, виконує для Бабакова завдання, що передбачають високу довіру. Наприклад, допомагає уникати сплати податків або супроводжує шефа під час закордонних візитів. Підозрюючи, що Зобнін може бути “завгоспом” віцеспікера, а отже, носієм важливої інформації про справи спецпредставника Путіна зі взаємодії “з організаціями “соотєчєствєнніков” за кордоном” (одна з давніх посад Бабакова), у “Кібер Спротиві” зробили наступний крок і отримали доступ до пошти Зобніна (дамп e-mail: zhzobnin@mail.ru)

Коротко, про що ви дізнаєтеся з цього матеріалу:

  • Про масштаб російського проникнення в енергетичну галузь та політику Сербії;
  • Зрозумієте, наскільки А не любить АБ, адже той співчуває прихильнику НАТО — таємниці цих та інших абревіатур зі звітів для росіян радника президента Сербії Драґутіна Матановича;
  • Пригадаєте історію про російські $300 млн з метою впливу на політику в низці держав. Продемонструємо, як це працювало, на прикладі одного сценарію;
  • Насамкінець, поринете до буремного світу російського політичного шапіто і побачите, навіщо купувати колишню зірку Голлівуду.

Белградський інсайдер

Постачання російського газу до Європи після повномасштабного вторгнення в Україну суттєво скоротилося, але не зникло повністю. Окрім купівлі російського скрапленого газу, досі працюють два маршрути постачання трубопроводами через Україну та Туреччину. Обидві гілки тяжіють до центра та півдня Європи. У тому регіоні залишаються найвірніші клієнти Газпрома на континенті — Угорщина, Австрія і Сербія.

Нині можливості Росії використовувати газ як зброю вже не такі широкі, але саме приклад Сербії демонструє, наскільки небезпечним і всеохопним може бути російське проникнення в енергетичну галузь. Частина листування у поштовій скриньці Євгєнія Зобніна дає змогу зсередини осягнути масштаб і деталі російського впливу в енергетичній галузі. Саме час познайомитися з іще одним персонажем.

Драґутін Матанович. Фото: Profimedia

Це — Драґутін Матанович. У сербських медіа він найчастіше фігурує як радник президента Сербії Александра Вучича. При цьому в переліку радників на сайті глави Сербії Матановича немає. Це не заважає йому й самому використовувати атрибут радника Вучича, роздаючи коментарі про ті чи інші поточні події, у тому числі в російських медіа. Цілком офіційна ж посада Матановича — член Ради директорів компанії NIS (Naftna Industrija Srbije), де він з 2019-го очолює комісію з призначень.

NIS — це колись державна нафтова компанія Сербії, яка сьогодні займається як видобутком та виробництвом енергії, так і володіє мережею АЗС. Останнім часом NIS також проводить експансію на ринках сусідніх країн — Угорщини, Болгарії, Румунії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Словенії. 3 2012-го головним акціонером і власником понад 50% пакету є російський Газпром. Сербський уряд і далі має близько 30% акцій.

Стосовно персони Матановича, його політичне альтер его проявляється в емоційних, часто на межі з хамством, коментарях на адресу сербської опозиції або інших опонентів нинішньої влади в Белграді.

А ще у вигляді власних публіцистичних статей. Матанович дуже пристрасний і запеклий публіцист. Він пише емоційно, з надривом і аж ніяк не коротко. Саме листи Матановича з коментарями тих чи інших сторін діяльності NIS або взагалі сербсько-російських відносин займають значну частку архіву з пошти Євгенія Зобніна. Принаймні, починаючи з середини 2014-го і аж до середини 2023-го. Це період, до якого вдалося отримати доступ активістам “Кібер Спротиву”.

Частина цих листів — суто скопійовані повідомлення преси з заявами сербської влади про ті або інші події, які зачіпають інтереси РФ. Наприклад, на скринкасті нижче — повідомлення з реакцією сербської преси на виступ посла Росії при ООН Васілія Нєбєнзі щодо кризи в Косово наприкінці 2022-го.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/nebenzja.mp4

А ось переклад коментарів президента Вучича стосовно маршу Євгєнія Прігожина на Москву влітку 2023-го.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/prigozhin.mp4

В принципі, можна було би зупинитися вже на самому факті, що радник президента незалежної європейської держави (нехай і неофіційний) моніторить медіа для помічника спікера Держдуми РФ. Але це дрібниці, якщо переглянути листування Матановича і Зобніна пильніше.

У середині 2022-го ключовою темою російсько-сербських відносин був новий контракт на постачання газу. Термін дії попереднього договору, укладеного на 10 років, сплив. Прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабіч готує листа на адресу глави Газпрому Алєксєя Міллєра про призначення переговорної групи, яку очолить глава Адміністрації президента Сербії Івіца Коіч. Але перш ніж цей лист буде відправлено офіційними каналами, 14 квітня, буквально в день засідання уряду Сербії, коли ухвалили офіційне рішення про переговорну групу, проект листа опиняється на пошті Євгєнія Зобніна.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/lyst.mp4

Ще раз по суті: радник президента європейської держави надсилає проект листа за підписом прем’єр-міністра цієї держави на поштову адресу помічника депутата з Росії, ще й з приписом показати якомусь “АМ”, щоб той “доповнив і скоригував” текст.

Загадковий “АМ”, який має працювати редактором для Брнабіч, це Бабаков, чиє ім’я і по-батькові російською — “Александр Михайлович”. Матанович часто застосовує подібні скорочення у листуванні.

Відтоді проходить трохи більше місяця, і кремлівські ЗМІ повідомляють про телефонну розмову Вучича і Путіна 29 травня 2022-го. За її підсумками, Росія продовжує постачання газу до Сербії. Але у Кремлі заздалегідь знали, на чому під час розмови з Путіним наполягатиме глава Сербії. Адже Матанович повністю злив переговорну позицію власного президента у листі “для АМ” ще 24 травня.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/peremovyny.mp4

Якщо спростити, то у вищевказаному листі Матанович розповідає, що АВ (Вучич) на перемовинах з ВВП (Путіним) наполягатиме на застосуванні “молдовської формули” ціноутворення на газ для своєї країни (70% залежить від ціни нафти і 30% від ринкової вартості газу). А ще наполягатиме на фіксованих обсягах.

Листи Матановича не завжди пов’язані з політикою напряму. Досить часто йдеться про бізнес-проекти, в яких зацікавлена Росія. Але й там Матанович виступає по суті російським інсайдером в адміністрації сербського президента. Наприклад, у наведеному нижче скринкасті від 2020-го описується незадоволення А (Вучича) реалізацією проекту з побудови швидкісної залізниці у Сербії. Тут все як завжди: росіяни беруться за проект, обіцяючи щось одне, а далі виявляється, що у них немає для цього потрібних технологій. Допомогти можуть китайці, але незрозуміло, чи відповідають вже їхні технології європейським нормам. З інших згаданих у тексті осіб — Павлов (скоріш за все, Сєргєй Павлов — заступник директора ВАТ РЖД) та “ідіотка Зорана”. Вочевидь, так Матанович називає чинного віце-прем’єра і за сумісництвом міністра енергетики та видобувної промисловості Сербії Зорану Михайлович. На момент написання листа вона займала ще й посаду профільного міністра транспорту та інфраструктури.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/rzd.mp4
Маленький та злопам’ятний

Справжньою перлиною і вершиною творчості Матановича є лист від 8 квітня 2021 року. Він написаний у пишномовному полемічному стилі та розповідає про внутрішню кухню нафтової компанії NIS. Як часто буває з великими літературними творами, його назва загадкова і лаконічна: “АМ 08.04.2021”. Отже, далі оригінал без скорочень.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/nis.mp4

Тепер кілька коментарів до прочитаного. Справжній адресат листа АМ — це знову Бабаков. Стосовно інших осіб, яких згадано у тексті, також варто навести довідку: Кірілл Тюрдєнєв — це чинний гендиректор NIS і син високопоставленого російського дипломата, інший Кірілл, Кравченко — колишній гендиректор NIS, якого усунули в 2017-му. Про що ж, по суті, розповідає Матанович: про звичну для російських топ-менеджерів багатомільйонну корупцію під прикриттям “потьомкінських селищ”; про фактичний шовінізм і сегрегацію за національною ознакою, адже росіяни отримують неспівмірно вищі за сербський персонал зарплати; про масові скорочення сербів із колись сербської державної компанії; наприкінці ще є згадка про “непоправну екологічну шкоду у Воєводині” внаслідок господарської діяльності. Якщо підсумувати, то українцям це давно відомо під короткою назвою: “русский мир”.

Окремо про “Алєксандра” та “маленького и злопамятного Алексєя”. Друга сторінка листа розкриває, що між Александром Вучичем та гендиректором Газпрома Алєксєєм Міллєром досить неприязні стосунки. На думку Матановича, це тому, що Вучич мав необережність звернути увагу Міллєра на корупцію серед росіян. Іншого пояснення того факту, що РФ продавала Сербії дешевший газ під час каденції Бориса Тадіча (попередника Вучича на посаді), у Матановича немає.

Ще одна персона з листа Матановича вартує окремої розмови. Йдеться про загадкового Воробйова.

Кампанії медіа-впливу в ЄС

У вересні 2022-го світові медіа рясніли повідомленнями про те, що з 2014-го Росія витратила $300 млн для здійснення впливу на політику і посадовців у понад двох десятках держав. Реліз Держдепу США розіслали в провідні редакції, але подробиць було небагато. З небагатьох наявних деталей журналістам вдалося встановити, що йшлося про країни Балкан, Африки та Південної Америки. У контексті тієї історії згадували передусім двох осіб: Євгєнія Прігожина та Алєксандра Бабакова.

США ще в квітні 2022-го висунули Бабакову обвинувачення, власне, у спробах втручання в американську політику. В офіційному формулюванні Мінюсту США, крім Бабакова згадано ще двох осіб та одну організацію.

“Депутат російського законодавчого органу Бабаков, керівник його апарату Воробйов і член штабу Плісюк використали некомерційну організацію “Інститут міжнародної інтеграції” як прикриття глобальної кампанії впливу для просування зовнішньополітичних цілей рф. Завдяки цим операціям… обвинувачені працювали над послабленням партнерства США з європейськими союзниками, підривом санкцій Заходу та сприяли незаконним діям Росії, спрямованим на знищення суверенітету України”, — йдеться у тексті.

Згаданий тут Воробйов і Воробйов із листа Матановича — одна й та сама людина. З дампу Бабакова в нас лишився його дипломатичний паспорт.

Не дивно, що Воробйов є одним із “друзів по переписці” Зобніна. Особа на ім’я Алєксандр Воробйов пише або отримує листи з кількох електронних скриньок, але зосередимо увагу на одній із них: vrbv@ininins.com.

Розширення @ininins.com веде до сайту “Інституту дослідження питань міжнародної інтеграції”. Саме тієї установи, яку згадано в обвинуваченні Мінюсту США стосовно Бабакова. На своєму сайті інститут не приховує, що займається лобістською діяльністю, допомагаючи тим, хто планує “розширити бізнес” у певній країні.

Якщо читати листування Воробйова та Зобніна, то виявляється, що за будь-яким “бізнесом” стоїть виключно інтерес Кремля. А під лобістською діяльністю мається на увазі скуповування експертів, журналістів та політиків певної країни для зміни громадської думки в ній на догоду російським інтересам.

Наприклад, публікуємо документ, який містить детальний план медіа-кампанії в ЄС для просування російського трубопровідного газу. Цей документ дає змогу уявити, зокрема, яким чином витрачали згадані $300 млн на російську “м’яку силу” за кордоном.

https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2024/01/media.mp4

У плані наведено типовий перелік аргументів Кремля під час дискусій стосовно газових питань: залякування, маніпуляції питанням транзиту через Україну, погрози дефіцитом. От тільки озвучувати ці тези мали не російські посадові особи, а російські агенти впливу в ЄС. Серед них “депутат Європарламенту, депутат парламенту однієї з європейських країн, експерт ринку, профільний журналіст”. Також передбачають участь “представників виконавчої влади” рівня міністрів чи заступників міністра енергетики.

Фонд допомоги Стівену Сігалу

Активісти “Кібер Спротив” знайшли на пошті Зобніна чимало відсканованих документів. Наявність більшості з них досить легко пояснити. Наприклад, йдеться про паспорти самого Зобніна і членів його родини або паспорти шефа — Бабакова.

Паспорти, водійські посвідчення, посвідчення з Держдуми ми вже публікували у нашому розслідуванні по Бабакову. В тому матеріалі ми лише побічно пройшлися по вітальних телеграмах Бабакова на імʼя згаслої зірки Голлівуду, а нині прихильника Путіна і його політики — Стівена Сіґала. Тоді ми звернули увагу, що Бабаков звертався до Міллера з проханням надати “Фонду підтримки кінематографії Стівена Сіґала” 1 млрд рублів.

А от пошта Зобніна розкрила нові подробиці цих взаємовідносин.

Фактично Сіґал виконує роль “зіц-голови” у низці структур, через які відмиває гроші Бабаков. Наприклад, Сіґал є власником 26% пакету акцій ТОВ “Горкі холдінг компані”, яка через підставних осіб належить Бабакову. З російської преси відомо, що ця компанія займається будівництвом в елітному підмосковному районі Рубльовка.

А з наступного документу видно, що Зобнін надавав безвідсоткові позики фонду “підтримки Сіґала”. Памʼятаєте лист до Газпрому? Він датований груднем 2021 року. Тобто на момент прохання фінансування від Газпрому, фонд мав боргові зобов’язання перед Зобніним. Виглядає, як схема виводу Газпромівських коштів. Напевно, так розплачуються з Бабковим за послуги.

Якщо маєш у розпорядженні нехай і потьмянілу, але зірку Голлівуду, то гріх використовувати її виключно “в темну”. Вочевидь, так подумав і Бабаков, який вирішив застосувати Сіґала і під час публічних заходів.

У 2020-му в Росії саме стартувала виборча кампанія до Держдуми. Бабаков створює власну кишенькову партію “За правду” і набирає туди для популяризації чималу кількість російських “зірок”. Фронтменами стали письменник і бойовик Захар Прилєпін, актор Іван “Гойда” Охлобистін і ще низка відомих у РФ персонажів. Партія згодом таки пройшла до Думи в союзі з іще однією “політсилою” — “Справедливою Росією”.

Знайшлося місце і Сіґалу. В архівах пошти Зобніна є багато матеріалів, які стосуються діяльності партії. Зокрема, навіть сценарії партійних заходів. В одному з них зазначено, що Сіґал має вийти на сцену і казати “про боротьбу за мир (2 хвилини)”.

InformNapalm знайшов відео тієї промови. З нього видно, що на дві хвилини Стівену не вистачає фантазії та підготовки. Хоча, може у нього просто відібрали паспорт, а гонорари виплачують їжею.

Читайте інші публікації InformNapalm на основі даних від хактивістів “Кібер Спротив”

Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах Facebook / Тwitter / Telegram / Slate (Sl8).

InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільноти та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів спільноти. Просимо вас також підтримати розвиток унікального волонтерського розвідувального ресурсу InformNapalm внесками через Buymeacoffee або Patreon.

Джерело

Друк / PDF