Що буде з Росією після виборів: витік даних адміністрації президента РФ

  • Автор допису:

Українські хактивісти групи “Кібер Спротив”, які відомі низкою успішних кібероперацій високого рівня, передали в розпорядження міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm унікальні документи за особистим підписом Путіна про плани соціально-політичної трансформації РФ після виборів. З витоку цих документів стає зрозуміло, що Росія готується до світової війни, а тому “закручування гайок” всередині держави лише посилиться.

“ИНИОН”

“Інститут наукової інформації з суспільних наук” (так українською розшифровується російська абревіатура «ИНИОН») — російська дослідна установа, про діяльність якої досить мало інформації у відкритих джерелах. Може виглядати, що це типовий пострадянський «НДІ», де люди старшого віку досиджують відведений час до пенсії. Найбільшу цінність становить нерухомість закладу в Москві. Можливо, такий опис і відповідав дійсності. Але стався випадок, який докорінним чином вплинув на установу.

У 2015 “ИНИОН” все ж потрапив на передовиці всіх російських центральних видань, але не завдяки діяльності вчених, а саме через ситуацію з його будівлею. У приміщенні інституту сталася грандіозна пожежа. Подія була такою надзвичайною, що про неї навіть зробили окрему статтю на російськомовній Вікіпедії.

Резонанс легко пояснити. По-перше, велика пожежа неподалік центру Москви вже привертає увагу, по-друге, склався майже детективний сюжет. “ИНИОН” — це не тільки колектив та будівля, але й одна з найбільших у Росії та світі бібліотек з понад столітньою історією. У її фондах зберігали й досить вартісні на ринку друковані видання. На те, що пожежа хороший спосіб закрити ймовірну нестачу, натякали у заголовках того часу.

Власне, бібліотека була і залишається ключовим ресурсом “ИНИОН”. Фундаментальна бібліотека суспільних наук існує набагато довше самого інституту і заснована ще у 1918 році. Аж півстоліття потому створили “ИНИОН”, по суті, як адміністративний придаток читальні. Після пожежі 2015 “ИНИОН” потрапив у поле зору вищого керівництва Росії, де наввипередки заявляли про необхідність відновлення закладу. Реконструкція стала не тільки політичним, але й серйозним бізнес-проектом. Уряд РФ виділив на це майже 7 млрд рублів. Реконструкцію завершили у 2022  «під дахом» новоствореного монополіста в галузі державних будівельних проектів РФ компанії ППК «Единый заказчик в сфере строительства», за діяльність якої відповідає віце-прем’єр уряду Росії Марат Хуснуллін (ця ж компанія зараз розподіляє підряди на так звану «відбудову» окупованого Маріуполя).

Паралельно відбувалися зміни у колективі закладу. З моменту пожежі і до 2019 там змінилося аж чотири директори. П’ятим став Олексій Кузнєцов, виходець із престижного інституту міжнародних відносин МДІМВ («МГИМО»). До нового призначення Кузнєцов працював заступником директора впливовішого інституту — ІСЕМВ («ИМЭМО»), одного з головних аналітичних центрів для формування російської міжнародної політики. Кузнєцову вдалося утриматися на посаді директора “ИНИОН” досі.

Група КіберCпротив отримала доступ до поштової електронної скриньки помічника Кузнєцова — Романа Сєйткалієва.

Той формально працює на посаді наукового співробітника, але зміст листувань свідчить, що по суті він – особистий секретар Кузнєцова. Через пошту Сєйткалієва проходить чимало документів, які стосуються як адміністративної, так і наукової діяльності директора та колективу всього інституту. Кузнєцов навіть довіряє йому особисті документи.

ЛИСТ ПУТІНУ

Здавалося б, сама пошта помічника директора “ИНИОН” не мала б містити дуже багато цікавої інформації. Втім, на пошті заступника і правої руки директора “ИНИОН” Романа Сейткалієва можна побачити цікавий лист кандидату філософських наук, старшому науковому співробітнику “ИНИОН” Юрію Пущаєву. Останній про себе навіть статтю в Вікіпедії зробив, де називає себе “дослідником філософії радянського часу і філософії російського консерватизму”. Цікавий він тим, що є науковим редактором православного наукового журналу “Ортодоксія”, а раніше був редактором журналу “Вопросы философии“, оглядачем журналу “Фома” і порталу “Православие.ru“.

В листі Сейткалієв вітає Пущаєва. Там йдеться, що Пущаєв “зробив щось неймовірне”, і що його напрацювання були погоджені на найвищому рівні. 

Там можна побачити три документи:

  • статтю Пущаєва “Война на Украине и дезападнизация как историческая задача: возможности и пределы” з альманаху “Тетради консерватизма” за 2023 рік;
  • лист директора “ИНИОН” Кунєцова голові Держдуми РФ Володіну із пропозицією розглянути аналіз суспільно-політичної обстановки в РФ, проведений фахівцями “ИНИОН”;
  • лист Володіна президенту Путіну із пропозиціями впроваджувати концепцію “дезахіднизаціі” в РФ після виборів.

Ось лист голови Держдуми:

Як випливає з листа Володіна, ніхто у правлячих колах Росії не сумнівається у переобранні Путіна, і ще в листопаді-грудні минулого року російська влада формувала плани на післявиборчий період. Сам лист датований 30 листопада, а як випливає із путінської резолюції “согласєн” – він побачив документ 12 грудня 2023 року. 

В той самий день він підписав доволі багато законів, в тому числі зміни до кримінального кодексу (підвищення терміну відбування покарання для умовно-дострокового звільнення), та посилення деяких контролюючих заходів в Інтернеті. 

В листі, якщо прибрати загальну рашистську шизофренію про “неоколоніалістів Заходу і денацифікацію київського режиму” вказується, що Росія потребує трансформації і заходів, які посилять її перед майбутніми викликами. Зокрема, пропонується дивна “дезападнизация”, яка включатиме:

– посилення [процесу – прим. IN] одержавлення економіки, коли всі сировинні галузі переходять у власність держави;

– суверенізацію науки, культури і мистецтва, підвищення в їхньому розвитку ролі держави;

– посилення цензури, зокрема на ТБ і в Інтернеті;

– вирішення питання опозиційних рухів;

– помірну клерикалізацію суспільства в рамках можливого.

Подібні кроки, на думку Володіна, покликані “трансформувати суспільство і перейти до прискореної мобілізації в післявиборчий період”, а комітети Держдуми готові підтримати ініціативу і за командою вождя розпочати напрацювання законопроєктів.

Цікаво, що в документі вказано, що концепція вже погоджена з першим заступником Голови Адміністрації президента РФ Сергієм Кірієнко. Нагадаємо, саме Кірієнко відповідальний за увесь внутрішньополітичний блок, що включає в себе вибори всіх рівнів, взаємодію з політичними партіями, громадськими організаціями, молодіжну політику. Кірієнку підпорядковані управління внутрішньої політики та управління громадських проектів, він займається інтернет-виданнями та соціальними мережами. Відповідно, запропоновані кроки входять до його “сфери інтересу”, окрім, мабуть одержавлення економіки, втім, і тут це неможливо без політичної волі та голосування в парламенті, тобто без внутрішньополітичного блоку.

Дійсно, ми можемо допустити, що документ таки погоджений Кірієнком. Адже внизу документу є підпис і дата – 06.12.23. Підпис доволі схожий на підпис Кірієнка, який той лишив, відвідуючи в жовтні минулого року окупований Росією український Енергодар.

ЗОВНІШНЯ ЕКСПАНСІЯ

Лист Володіна не деталізує мотиви, якими збирається керуватися російська сторона. Більш детально це висвітлено в тому документі, який підготував “ИНИОН”. На перший погляд, це доволі дивна концепція. Точніше, це не концепція, а відірваний від реальності ненауковий текст із доволі обмеженим переказом російських агітаційних наративів – суміш “дугінщини”, “сурковщини” та цитат Ільʼїна. Щось схоже на інтервʼю Путіна Такеру Карлсону. 

Взагалі це складно назвати концепцією чи стратегією. Скоріш агітка, де перелічені образи Росії на Захід і внутрішні проблеми. В першому розділі “Загальні передумови” вказано, що виклики, що постали перед Росією, схожі із викликами “великої вітчизняної війни”. Йдеться, що підтримка Заходом України затягує швидке завершення “спеціальної військової операції”, що Захід розглядає Україну як обʼєкт інвестицій і вклав вже стільки грошей, що ніколи не відступить. Водночас науковці перелічують внутрішні проблеми в Росії: повернення з фронту травмованих війною чоловіків, збільшення пенсійного віку, низькі темпи зростання зарплат і пенсій, збільшення витрат на “СВО”. Науковці вказують, що ці фактори збільшують соціальну напругу всередині Росії. 

Відповідно, науковці роблять висновок, що дуже схожий на риторику колишнього помічника Путіна Владислава Суркова перед повномасштабним вторгненням (архів) :

[Соціальна напруга – прим. IN] Це і є так звана соціальна ентропія, що за своєю суттю є хаосом. 

Відповідно, для розв’язання проблеми соціальної ентропії в подібній системі соціальних взаємовідносин найочевиднішим рішенням буде продовження політики експорту хаосу за кордон – тобто розрядка внутрішньої напруженості через зовнішню експансію. 

В історичному контексті втрата Росією територій після ганебного Брестського миру, як і після розпаду Варшавського блоку, дає всі підстави для виплескування соціальної напруженості за кордон з метою внутрішнього згуртування. 

Таким чином, після завершення СВО в Україні та падіння київського режиму протистояння Росії із Заходом не припиниться, а тільки посилиться. Фактично ми зараз перебуваємо тільки на початковому етапі трансформації однополярного світу в багатополярний, з різними центрами впливу і згасанням Заходу. Однак століття колоніального минулого Заходу не дадуть Росії безперешкодно досягти своїх інтересів”.

Фактично, це завуальоване визнання неминучості нової світової війни і розширення експансії Росії в країни Балтії та Польщу. Характерно, що нещодавня стаття німецького видання Bild вже описує сценарій нападу Росії на країни Балтії.

У другому розділі “концепції”, можна побачити дублювання наративів, що були описані Пущаєвим в його статті  “Война на Украине и дезападнизация как историческая задача: возможности и пределы”. Тут описується, що таке “западизация” і чому Росії потрібна “дезападнизация”. 

Ось для порівняння текст “концепції”:

А ось стаття Пущаєва. Просто порівняйте текст:

Повний текст документів доступний за посиланнями:

  • концепція [PDF
  • стаття [PDF]
  • лист Путіну [PDF]

Єдина різниця між тим, що викладено в статті Пущаєва, концепцією та листом Путіну – це один додатковий пункт в концепції та в листі до президента РФ, а саме “вирішення питання опозиційних рухів”. В Пущаєва цього немає, а в концепції це є. Чи то так “науковці” хочуть вислужитися, чи це є замовленням влади – незрозуміло. Втім, раптова смерть Навального перед виборами наче наводить на думку, що в Росії вже почали впроваджувати ці напрацювання.

НОВІ АНАЛІТИКИ КРЕМЛЯ

З пошти видно, що Кузнєцов розпочав в інституті досить серйозне реформування, аби заклад не асоціювався виключно з бібліотекою. Суть цих змін загалом відповідає його програмному інтерв’ю при вступі на посаду.

Майже одразу в “ИНИОН” відкрили анонсований Центр міждисциплінарних досліджень (ЦМД), який залучає партнерів до різних проектів. Зокрема, і з боку політичної верхівки. Кузнєцов, як хороший апаратник, схоже відчув серйозні зміни політичної погоди і змінив сферу своїх «наукових інтересів» із країн Західної Європи (на початку 2000-х він навіть проходив стажування у Марбурзькому університеті Німеччини, а далі цікавився економікою та політикою в ЄС) на потенційно більш прибутковий у нинішніх російських реаліях «Глобальний південь». Наприклад, зараз працівники інституту проводять заходи на зразок описаного у наведеному документі.

Також документи свідчать, що “ИНИОН” співпрацює з Євразійською економічною комісією і взагалі намагається брати участь в усьому, що пов’язане з «глобальним розворотом Росії» та «формуванням нового світопорядку» за кремлівськими методичками.

Загалом ідея оновленого Кузнєцовим “ИНИОН” полягає у перетворенні установи з каталогізатора знань на повноцінний аналітичний центр, який зможе залучати гроші на проекти (щоправда, вони будуть проходити через досить автономний ЦМД Кузнєцова, але то несуттєві дрібниці). Тож Кузнєцов намагається активувати працівників своєї установи за різними напрямами діяльності. У базовій бібліотеці з гуманітарних наук загалом знайдуться відповідні спеціалісти. “ИНИОН” тепер досліджує і підприємництво, і проблеми авторського права, і розвиток внутрішньої політики в РФ.

ВИСНОВОК

7 березня російське “РИА Новости” опублікували статтю Олександра Дугіна “России нужна тотальная милитаризация” (архів). Наративи, викладені цим псевдо-філософом, доволі співзвучні з тим документом, що підписав Путін.

Дугін пише: “Щоб досягти перемоги в такому фундаментальному протистоянні, необхідно перетворити Росію на державу війни”. Окрім переведення економіки на військові рейки, він наголошує, що в Росії має бути побудована нова воєнна ідеологія. Для цього мають бути повернуті політичні управління (ГлавПУР), обмежені політичні і громадянські права, проведена мілітаризація культури. Ну і звісно ж православний джихад неможливий без підвищення народжуваності: “Необхідно переломити катастрофічний тренд на падіння народжуваності за допомогою екстраординарних заходів”.

Всі ці заходи неможливі без традиційних російських цінностей – тотального контролю спецслужб та “атмосфери стукацтва”. Дугін хоче відродити “СМЕРШ”.

Російська Федерація за словами історика Тімоті Снайдера є фашистською державою, яка апелює до політики “вічності” – тобто до безповоротного “величного” минулого, що базується на відразливій гібридій суміші любові до імперського минулого, злочинів комунізму та православного фундаменталізму. В цій державі основні “мислителі”, які формують російську ідеологію сучасності – це Дугін та Проханов. По суті, вони є фашистами. Але себе вони називають антифашистами, які всіх навколо клеймлять фашистами (традиційний прийом, коли сам злодій найгучніше кричить: “Тримай злодія!”. Щоб відвернути увагу від справжніх злочинних дій).

Ось цей парадокс, коли фашисти, проводячи відверто фашистську політику, називають себе антифашистами, Снайдер називає “шизофашизмом”.

Окрім “розпіарених” Дугіна та Проханова, ми побачили не сильно розпіарених, втім, таких, що набирають вплив, ще одних шизофашистських науковців “ИНИОН” – це Пущаєв та Кузнєцов.

Росія готується до ще більшої війни. Рівень шизофашизму досяг такого рівня, що плани по трансформації Росії та по “закручуванню гайок” вже досягли того, що немає потреби їх приховувати. Описані тут концепція та лист – не є секретними документами, а путінській підпис “согласєн” – є черговим свідченням безкарного абсолютизму.

Читайте інші публікації InformNapalm на основі даних від хактивістів “Кібер Спротив”

Поширення і передрук з активним посиланням на джерело вітаються. (Creative Commons — Attribution 4.0 International — CC BY 4.0). Підписуйтесь на сторінки міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm в соцмережах.

InformNapalm не отримує жодної фінансової підтримки від урядів чи донорів. Забезпечувати роботу сайту допомагають лише волонтери спільноти та наші читачі. Ви також можете стати одним з волонтерів спільноти або підтримати InformNapalm своїми внесками.

Джерело