Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято. 

 Отож, Ісус знову прийшов до Кани Галілейської, де перетворив воду у вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він пішов до Нього і просив Його, щоби спустився і оздоровив його сина, який от-от мав померти. А Ісус сказав йому: «Якщо не побачите знамень і чудес, не повірите!» Каже Йому придворний: «Господи, спустись, поки не померло моє дитя!» Говорить йому Ісус: «Іди, твій син живе!» — І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. А коли він вже спускався, його слуги вийшли йому назустріч, кажучи, що його син живе. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. Тож йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: «Твій син живе!» І повірив він сам і весь його дім. Це вже було друге знамення, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галілею.

Джерело