Російський диктатор в. путін знову вирішив нагадати про себе напередодні президентських виборів. Насамперед це обумовлено подіями останніх днів – ефективними обстрілами військових об’єктів по практично всім регіонам росії, рейдом російських добровольчих підрозділів на територію бєлгородської та курської областей і перспективою направлення військ НАТО до України, що вкрай негативно вплинуло на рейтинг довіри до російської влади та путіна особисто. В інтерв’ю агентству «РИА-Новости», телекомпанії «россия 1» та головному кремлівському пропагандисту д. кисельову путін намагався хоч якось пригасити незадоволення росіян та у звичному для себе стилі перекласти провину на Україну й колективний Захід. Очікувано, промова містила застарілі штампи російської пропаганди і добре відомі з попередніх виступів наративи.

У чому ж путін намагався переконати потенційну аудиторію в росії, Україні та на Заході?

По-перше, путін фактично повторив власний наратив про те, що росія «технічно готова до ядерної війни» і їй «неможливо завдати поразки на полі бою». За його словами, Сполучені Штати намагаються вдосконалити свої ядерні носії та наздогнати рф, проте її ядерна тріада (носії на воді, у повітрі та на суходолі) начебто є «сучаснішою, ніж тріади інших країн». Звісно, що меседж ядерної загрози, крім Заходу, призначений тій частини російських виборців, які підтримують агресивну політику кремля стосовно України та наміри путіна домінувати в Європі. Хоча в цьому інтерв’ю він наполягав, що ідея застосовувати тактичну ядерну зброю в Україні «навіть не спадала йому на думку», американські ЗМІ повідомляли, що наприкінці 2022 року російська влада розмірковувала над застосуванням такої зброї в Україні після вдалих дій української армії на Харківщині і Херсонщині. До речі, хоча згідно з опитуванням 29% жителів росії вважають виправданим використання росією ядерної зброї проти України, 56% респондентів дотримуються зворотної думки. Водночас Президент США Д. Байден оцінює загрозу застосування рф тактичної ядерної зброї «реальною». 

По-друге, путін вкотре повернувся до вже призабутої тематики російських ІПсО стосовно начебто загроз Польщі повернути «свої» українські землі і заявив, що польська влада прагне допомогти Україні, оскільки у поляків на Україну «свої далекосяжні плани» повернути собі території, які колись перебували під їхнім контролем. «Якщо польські війська все ж опиняться на території України, наприклад, як кажуть у Варшаві, для охорони українсько-білоруського кордону, то вони вже звідти ніколи не підуть», – заявив путін. Безумовно, такі пасажі використані для того, щоб на тлі «зернових» непорозумінь зруйнувати єдність обох країн у протистоянні рф. Також путіна непокоїть нарощування Польщею військової могутності серед країн Альянсу. Так, за останні 10 років чисельність польських збройних сил зросла вдвічі – з 95 тис. до 200 тис. військових із перспективою досягнення загальної чисельності армії в 300 тис. осіб, що зробить Польщу найбільшою сухопутною армією НАТО в Європі і стане суттєвим фактором стримування російських агресивних намірів як проти України, так і країн Альянсу.

По-третє, не стала новиною і заява путіна в інтерв’ю, що рф нібито готова до «мирного» вирішення війни в Україні. При цьому, він висуває вже відомі умови – збереження захоплених українських територій та гарантії Заходу, в які у москві «повірять». Позиція України щодо цього питання добре відома з Формули миру В. Зеленського, яка не передбачає втрати окупованих територій та «заморожування» війни, оскільки росія може використати зупинку бойових дій на поточних позиціях для переозброєння з подальшим продовженням наступальних дій. Тим паче, що Президент України в інтерв’ю 12 березня французьким медіа BFM TV та Le Monde обгрунтував неможливість переговорів на таких умовах і висловив переконання, що кремлівський диктатор «повністю втратив зв’язок з реальним світом, не полишив своїх цілей і наразі зацікавлений лише у повній руйнації України».

По-четверте, коментуючи можливе введення військ західних країн в Україну, путін зазначив, що це «не змінить ситуації на полі бою», але може призвести до серйозних геополітичних наслідків. Зокрема, погрожуючи Сполученим Штатам таким кроком, він заявив: «США розуміють, що якщо вони розмістять американські війська на території росії або в Україні, росія сприйме цей крок як втручання». Слова очільника Франції, на думку путіна, обумовлені образою на дії рф у країнах Африки, де французький вплив зменшився на користь росії. Варто зауважити, що Україна ніколи не наполягала на введенні іноземних військ для захисту від російської агресії, тому войовнича риторика путіна адресована виключно внутрішній російській аудиторії як доказ його «залізної волі».

По-п’яте, проникнення 12 березня загонів російських добровольців на територію курської та бєлгородської областей путін назвав спробою України зірвати так звані вибори й отримати козир для обміну територій на можливих переговорах. Звісно, ніяких доказів щодо причетності України до рейду добровольчих батальйонів диктатор не надав. Сили оборони України ніколи не підтверджували, що беруть участь в боях на території рф у міжнародно визнаних кордонах.

Отже, чергова спроба путіна заспокоїти росіян і продемонструвати міць та єдність його військово-політичного оточення в боротьбі проти України й Заходу виглядає непереконливою та відверто невдалою. Питання термінів закінчення війни, стабілізації економіки та підвищення добробуту населення так і залишились без відповіді, як би не чекав цього російський електорат. Це дуже прикрий факт для путінської команди, адже на зміну багаторічній тезі «немає росії без путіна», все ясніше приходить протилежна – «немає путіна без війни». Тож, результат ритуалу легалізації путіна на черговий президентський термін виглядає вже не таким очевидним. І хоча, найімовірніше, пропагандистський та силовий механізм примушення не дозволить путіну програти вибори, досидіти до кінця каденції йому буде проблематично.

Адже з продовженням бойових дій в Україні, стагнацією економіки і втратою позицій на міжнародній арені, опозиція у вигнанні знаходить все більше стимулів для об’єднання своїх зусиль з дедалі більш незадоволеним російським населенням для зміни путінського режиму.

Центр протидії дезінформації підготував лонгрид на тему: Про що свідчить прорив кордону рф російськими добровольцями? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/pro-shho-svidchyt-proryv-kordonu-rf-rosijskymy-dobrovolczyamy/

Джерело