Психолог Валентина Осадча розповідає про необхідність приймати та любити себе, а також приймати та любити свого ближнього.

Один із чинників стресу – відсутність поряд тих, кого ми любимо. Добре, коли є улюблена справа, або близькі друзі.

Любов проявляється у стосунках з іншою людиною. Вона може бути духовною, біологічною, психологічною чи інтелектуальною, та проявлятися в тому, що ми приймаємо людину такою як вона є. У щасливих стосунках люди живуть довше і досягають більшого в житті.

Перша сходинка любові до інших людей починається з любові до себе. Якість наших стосунків з іншими напряму залежить від ставлення до себе. У формуванні любові до себе важливу роль відіграють батьки та оточуюче середовище. Дитина дивиться на себе очима батьків, вихователів і вчителів, саме від дорослих, в більшій мірі, залежить чи виросте дитина відповідальною, чи безвідповідальною.

У процесі виховання батькам доводиться часто змушувати дитину до певних дій, внаслідок чого її бажання розщеплюються між власною потребою і вимогами батьків. Далі формується переконання, що бути хорошим – виконувати те, що просять батьки та інші дорослі, а не те чого сам прагнеш.

У дорослому віці це проявляється у тому, що людина знецінює себе і свої прагнення, терпить насильство і переконана, що потрібно бути хорошою для інших, а не для себе. Так з’являється тоталітарна поведінка до себе, до країни, до світу.

Що робити, щоб змінити ставлення до себе та світу?
1. Починаю з любові до себе, змінюю своє мислення.
2. Приймаю своїх батьків з їхніми вадами, шукаю те, що нас об’єднує.
3. Розкриваю себе, розвиваю і формую характер, щоб стати щасливим.
4. Приймати себе та інших людей такими як вони є.

Психолог Валентина Осадча

Джерело