Євангеліє страсного вівторка проводить паралель між Юдою та Петром. Розбираємось, чому Юда не покаявся і у чому полягала його головна проблема?

Юда не вірив, що Христос – Син Бога живого. Це одна з наріжних причин його ставлення до Спасителя! Ставлення – не як до Бога, але як до одного з пророків, учителя, проповідника чи революціонера.

Драма Юди полягала у тому, що він чекав від Ісуса Христа іншого. Він чекав політичного повстання, звільнення юдеїв з рабства Римської імперії, і був дуже розчарований, що цього не відбувається.Продаж Ісуса Христа за 30 срібняків для Юди не вважавя зрадою. Це була видача малого проповідника-утопіста на на справедливий суд.Коли Юда усвідомив, що трапиться з Учителем, то НЕ розкаявся, бо і тоді не повірив, що видав Самого Бога на страту, але почав звинувачувати тих, хто йому цю зраду оплатив – первосвященників. У вирі емоційного зриву, Юда не витримав і повісився від розпачі.
Петро, на відміну від Юди, після своєї зради вихід бачив, бо не сумнівався у своєму Вчителі!  Покаяння допомогло йому вижити та очистити свідомість від людських уявлень про правдивий шлях відкуплення людства.

Джерело