Господь дав мені обітницю: “Лишайся в Україні та будеш щасливим”, – отець Костянтин Морозов
Історія покликання отця Костянтина Морозова з ордену Братів Менших Капуцинів, м. Київ.
Я народився та зростав у Хмельницькому в атеїстичній сім’ї. Про Бога нам розповідали, що Його немає і цікавитися Ним зовсім не варто. Памʼятаю, як одного разу Пасхою ми в щоденниках мали написати, що до храму ходити не можна. Але якщо не можна, то навіщо про це писати, думав я?
Моя бабуся вірила в Бога, і на Пасху вона завжди дарувала нам крашанки. Ми тоді грали в гру “Христос Воскрес – воістину Воскрес”. Ще згадую, як із батьком перед Різдвом ми вибирали ялинку. Тільки навіщо ми це робили, я не розумів…
На початку девʼяностих років одна моя знайома подарувала мені книгу “Камо грядеши” Генріка Сенкевича звідки я вперше дізнався про можливість радикальної віри в Христа. Після одних реколекцій я поступово почав відчувати, що Бог запрошує до богопосвяченого життя. В той час моєю мрією була еміграція до США, але Господь дав обітницю: “Лишайся в Україні та будеш щасливим”.
Отець Костянтин Морозов, орден Братів Менших Капуцинів, м. Київ.