Історична довідка “Яворівщина”. Дерев’яний храм, 1906 року, пам’ятка архітектури місцевого значення Церква св.Пророка Іллі у селі Сарни.

Село Сарни з глибоким історичним корінням. Перша письмова згадка відноситься до 1449 року за понад півстоліття записало у свій літопис немало вартих детальних досліджень подій, серед яких – і трагічні сторінки. Та головним надбанням, звичайно є люди – щирі, добросердечне, віддані своїй про батьківській землі. Позаяк головним об’єктом експедиції є пам’ятка сакральної архітектури – храм св. Пророка Іллі. Найдавніші відомості про храм з 1510 року. У 1641 році, ймовірно, в цей період збудована церква отримала привілей. За написом у ліхтарі бані 1906 року, на місці старої церкви майстер Матвій збудував нову, яка була освячена в 1909 році. У 1961 – 1989 роках церква була зачинена. У 1994 – 1996 роках проведені ремонтні роботи з відновлення церкви. У 2009 році на місці розібраної деревʼяної дзвіниці збудована мурована. Впродовж 2012 – 2013 років проведено ремонт покрівлі, встановлено нові вікна та двері, стіни церкви обшито деревом під гонт. У 2013 році стіни церкви, первісно шальовані дошками, обшиті гонтом. Територія оточена металевою сіткою, від вулиці – бетонною огорожею. Вхід на територію викладений широкими бетонними плитами. Праворуч від входу – символічна земляна могила з хрестом Борцям за волю України. На осі входу розташована мурована дзвіниця. Доріжка до церкви обсаджена туями. У східній частині подвірʼя залишки цвинтаря з фрагментами камʼяних хрестів, надгробних памʼятників та родинної усипальниці власників села графів Луцьких. Церква розташована в центральній частині села, роздоріжжі вулиці Шевченка та Ставково. Вхід на територію церкви влаштований в огорожі від півдня. У північно-західній частині подвір’ї розташована висока мурована дзвіниця. Сакральна будівля зрубної конструкції, хрещата в плані одноверха. Складається з квадратної нави з укороченими боковими раменами, видовженого прямокутного бабинця від заходу та гранчастого вівтаря зі сходу. До вівтаря від півночі прибудована прямокутна ризниця. При західній стіни бабинця – портик на чотирьох стовпах. Над четвериком нави зведений невисокий сліпий восьмерик, накритий гранчастою банею, увінчаною маківкою на світловому ліхтарі. Бабинець, боков рамена накрит двосхилими дахами, вівтар – пʼятисхилим. На гребенях дахів встановлені маківки з хрестами. Покрівля дахів і бані з оцинкованого листового заліза, маківок – бляшана типу булат. Стіни на дубових підвалинах, на цегляному підмурівку, обшиті дошками під гонт, у верхній частині накриті міжвіконним дашком. Віконні прорізи під дашком прямокутні, над дашком – невеликі з лучковим завершенням. Двері головного входу до бабинця деревʼяні двостулкові. Стіни в інтерʼєрі оббиті ДВП, розмальовані. Бабинець і бокові рамена зʼєднані з навою високими підпружними арками. Бабинець і бокові рамена перекриті циліндричним склепням, вівтар – гранчастим конховим. Над навою відкритий восьмигранний верх. При західній стіні бабинця влаштовані хори з парапетною стіною. Деревʼяна будівля зрубної конструкції на дубових підвалинах. Стіни деревʼяні, обшиті гонтом. Перекриття – деревʼяні склепіння. Покрівля бляшана. Ступінь капітальності – деревʼяна споруда з невогнестійким перекриттям. Церква має архітектурну й культурну ціннісність споруди, побудованої в 1906 році на творчих засадах місцевої школи сакральної архітектури, що продовжує давні традиції народного деревʼяного будівництва Галичини. Дотепер у храмі зберігаються старі образки Хресної дороги з костелу сарнівського присілка Регберг. На церковному подвір’ї є кілька гарних пам’ятників, один з яких височіє за храмом на усипальниці родини місцевих дідичів Луцьких, які тут були поховані XIX-XX ст.

Джерело: Кураш Р.,Слободян В., Чорновол 1. Каталог памʼяток історії та культури Яворівського району Львівської обл..// Дрогобицький краєзнавчий збірник.- Дрогобич, 2003. – С. 588.

Джерело: Володимир Дацко «Молитвениці наших предків.Львів: Логос,2018.

Джерело